https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/11207 2026-05-06T06:51:43Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17759 Title: Застосування автономних наземних роботів у пошуково-рятувальних операціях Authors: Бурдейна, Юля Сергіївна; Горіна, Олена Михайлівна Abstract: У роботі розглядаються особливості застосування автономних наземних роботів у пошуково-рятувальних операціях. Проаналізовано сучасні технологічні рішення, що забезпечують автономність роботизованих платформ, включно з сенсорними системами, алгоритмами навігації, штучним інтелектом і засобами дистанційного керування. Окреслено їхні можливості щодо проведення розвідки завалів, виявлення постраждалих, транспортування критичних ресурсів, моніторингу небезпечних зон та забезпечення комунікації в умовах надзвичайних ситуацій. Визначено основні виклики, пов’язані з використанням таких систем, зокрема роботу в складних ландшафтах, вплив зовнішніх перешкод і потребу у стандартизації технічних вимог. Підкреслено перспективи інтеграції автономних наземних роботів у практику цивільного захисту України . 2026-03-26T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17758 Title: Архітектура та сенсорна конвергенція в сучасних наземних роботизованих комплексах Authors: Гордієнко, Анастасія Володимирівна; Горіна, Олена Михайлівна Abstract: Метою роботи є аналіз архітектури сенсорних систем сучасних безпілотних наземних транспортних апаратів (БНТА) та принципів їх конвергенції. Дослідження спрямоване на обґрунтування ролі мультисенсорної інтеграції у формуванні прецизійної моделі середовища та забезпеченні автономної навігації в умовах щільної забудови та активних радіоперешкод, з урахуванням сучасного вітчизняного досвіду розробки роботизованих комплексів. 2026-03-26T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17703 Title: Застосування халькогенідних склуватих напівпровідників для сенсорів зовнішнього впливу Authors: Балицька, Валентина Олексіївна; Горіна, Олена Михайлівна Abstract: Сьогодні халькогенідні склуваті напівпровідники (ХСН) все більше і більше використовуються в новітній оптоелектроніці, фотоніці, телекомунікації, приладах оптичної пам’яті та промисловій сенсориці [2, 4]. Завдяки високій прозорості в інфрачервоній області, оптоволоконні пристрої зв’язку на основі ХСН широко застосовуються в цивільних, медичних та військових сферах, зокрема, в лазерах, як хімічні покриття, в скануючій мікроскопії та спектроскопії, в якості інфрачервоних джерел, підсилювачів та оптичних перемикачів [4]. 2026-04-15T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17701 Title: Електромагнітна стійкість критичної інформаційної інфраструктури: фізичний аспект захисту Authors: Горіна, Олена Михайлівна; Балицька, Валентина Олексіївна Abstract: Сучасна збройна агресія докорінно змінила вимоги до безпеки стратегічних об'єктів. Сьогодні система цивільного захисту (ЦЗ) стикається не лише з традиційними кібератаками, а й з комплексним фізичним впливом на критичне технічне обладнання. Досвід ведення бойових дій показує, що ворог активно використовує електромагнітний спектр як окреме поле бою. Головну загрозу у цьому контексті становить інтенсивне застосування противником засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), що діють дистанційно та охоплюють великі території. Такі засоби здатні не лише «глушити» оперативний зв’язок підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), що критично впливає на координацію рятувальних операцій, а й спричиняти незворотне виведення з ладу складної мікропроцесорної техніки через імпульсні наведення. Слід враховувати, що об’єкти критичної інфраструктури (енергоблоки, вузли зв’язку, логістичні центри) мають складну архітектуру, де фізичне пошкодження одного датчика або програмованого логічного контролера може призвести до масштабної техногенної аварії. Ураховуючи ці виклики, підготовка майбутніх фахівців за спеціальностями F3 «Комп’ютерні науки» (КН) та F5 «Кібербезпека та захист інформації» (КБ) потребує перегляду традиційних підходів. Вони повинні не лише володіти програмуванням, а й чітко розуміти фізичну природу цих загроз, знати межі стійкості напівпровідникових елементів та вміти проектувати системи, що здатні функціонувати в умовах сильних електромагнітних завад. Адже захист інформації в умовах сучасної війни вимагає не лише цифрової безпеки, а й глибокого знання фізичних основ стійкості електронного обладнання. 2026-04-15T00:00:00Z