https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/1676 Доцент кафедри, кандидат політичних наук, доцент 2026-06-03T22:45:44Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18005 Title: Трансформація моделі батьківства в Україні: роль міжнародних організацій у розвитку гендерно чутливої соціальної роботи з чоловіками Authors: Логвиненко, Вікторія Михайлівна; Грицанюк, Віта Василівна; Білецький, Остап Петрович; Іванів, Анна Андріївна Abstract: Трансформація батьківства в Україні постає як складний соціокультурний процес, зумовлений війною, змінами гендерних норм та активною участю міжнародних організацій. Традиційно українська соціальна робота маргіналізувала чоловіків, розглядаючи їх переважно як економічних «годувальників» або потенційних «кривдників», що обмежувало їхнє визнання як клієнтів, які потребують підтримки. Водночас інтеграція гендерно чутливих підходів поступово долає ці стереотипи, наголошуючи на ролі чоловіків у догляді за дітьми, емоційній взаємодії та відповідальному батьківстві. У статті розглянуто внесок міжнародних організацій – Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA), Програми розвитку ООН (UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF) та Ради Європи – у розвиток гендерно чутливої соціальної роботи з чоловіками в Україні. Їхні ініціативи виходять за межі фінансової підтримки, охоплюючи законодавчу адвокацію, комунікаційно-просвітницькі кампанії та практичні інтервенції. Приклади, такі як мережа просторів «TatoHub», довготривала кампанія UNFPA «Щастя у 4 руки», програми реінтеграції ветеранів від UNDP, просування позитивного батьківства UNICEF та корекційні програми Ради Європи, демонструють адаптацію глобальних стандартів до українського контексту. Ці зусилля сприяють формуванню нових моделей батьківства, що змінюють образ «батька вихідного дня» на щоденну залученість до догляду та сімейного життя. Результати дослідження підтверджують, що міжнародні організації виступають агентами змін, просуваючи егалітарні сімейні відносини та зміцнюючи соціальну стійкість. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні ефективності гендерно чутливої соціальної роботи з чоловіками, особливо у процесі реінтеграції ветеранів, підтримки внутрішньо переміщених осіб та довгострокового впливу програм відповідального батьківства на згуртованість громад і соціальну справедливість. 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17976 Title: Застосування статистичних методів у соціальній роботі та їх аналітичний потенціал Authors: Грицанюк, Віта Василівна Abstract: У статті розглянуто особливості застосування статистичних методів у соціальній роботі та їх аналітичний потенціал у контексті підвищення ефективності соціальних інтервенцій і прийняття обґрунтованих професійних рішень. Актуальність дослідження зумовлена зростанням складності соціальних процесів, посиленням соціально-демографічних викликів в Україні, зокрема в умовах демографічної кризи, спричиненої війною, міграційними процесами та змінами у структурі населення. Наголошено, що традиційні підходи до соціальної роботи, які базуються переважно на описових та емпіричних методах, є недостатніми для комплексного аналізу сучасних соціальних явищ. Метою статті є аналіз сутності основних статистичних методів та обґрунтування їх практичного застосування у соціальній роботі. У роботі систематизовано теоретичні підходи до використання кількісних методів у соціальній сфері, зокрема описової статистики, кореляційного та регресійного аналізу. Описова статистика розглядається як базовий інструмент узагальнення соціально-демографічних даних, що дозволяє формувати цілісне уявлення про клієнтські групи та структуру соціальних проблем. Кореляційний аналіз застосовується для виявлення взаємозв’язків між соціальними показниками та визначення факторів впливу на соціальне благополуччя. Регресійний аналіз розкрито як інструмент моделювання причинно-наслідкових зв’язків і прогнозування соціальних процесів. У результаті дослідження встановлено, що інтеграція статистичних методів у практику соціальної роботи сприяє переходу до доказового підходу, підвищує об’єктивність оцінювання потреб клієнтів та ефективність соціальних програм. Обґрунтовано, що використання аналітичних інструментів є необ хідною умовою вдосконалення системи соціального захисту та соціальної політики в умовах сучасних суспільних трансформацій. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою практичних моделей застосування статис тичного аналізу в діяльності соціальних служб та впровадженням цифрових технологій для обробки соціальних даних. 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17975 Title: Інтегрована система соціальних послуг на рівні громади: фінський досвід та перспективи адаптації в Україні Authors: Грицанюк, Віта Василівна Abstract: У статті здійснено комплексний аналіз особливостей організації та надання соціальних послуг на рівні територіальної громади у Фінляндії та розглянуто можливості використання цього досвіду в умовах реформування системи соціального забезпечення України. Актуальність дослідження зумовлена трансформаційними процесами у сфері соціальної політики, децентралі зацією управління, а також зростанням потреби у формуванні інтегрованої системи соціальних послуг, орієнтованої на потреби людини та підвищення якості життя населення. У роботі проаналізовано нормативно-правові засади функціонування фінської системи соціального забезпечення, зокрема положення законів Social Welfare Act (2014) та Act on the Organisation of Health Care and Social Welfare Services (2021), які визначають принципи доступності, універсальності, превентивності та індивідуалізації соціальної підтримки. Особливу увагу приділено інституційній структурі управління соціальними послугами у Фінляндії, зокрема ролі регіонів добробуту (wellbeing services counties), що відповідають за стратегічне планування, організацію та фінансування соціальних і медичних послуг. Розглянуто основні напрями соціальної підтримки на рівні громади, серед яких соціальна робота, соціальне консультування, соціальна реабілітація, підтримка сімей з дітьми, житлові послуги, домашній догляд, а також послуги для осіб з інвалідністю та інших вразливих груп населення. Визначено ключові принципи функціонування фінської моделі соціальних послуг, зокрема раннє втручання, міжвідомчу координацію, комплексну оцінку потреб клієнта, інтеграцію соціальних і медичних сервісів, а також орієнтацію на профілактику соціальних ризиків. На основі проведеного аналізу окреслено можливості адаптації окремих елементів фінського досвіду до умов розвитку системи соціальних послуг в Україні, зокрема у сфері стратегічного планування на рівні громади, міжсекторальної взаємодії, підвищення доступності соціальної підтримки та впровадження інтегрованих підходів до надання соціальних послуг. 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17941 Title: Екологічний вимір соціальної роботи в системі стандартів Європейського Союзу Authors: Грицанюк, Віта Василівна Abstract: У статті розглянуто екологічний вимір соціальної роботи в системі соціальних стандартів Європейського Союзу з акцентом на форму вання та розвиток екосоціального підходу як відповіді на сучасні соціальній екологічні виклики. Обґрунтовано, що зміна клімату, деградація довкілля, забруднення природних ресурсів та екологічні катастрофи дедалі частіше виступають чинниками соціальної вразливості, нерівності та порушення прав людини, безпосередньо впливаючи на сферу соціальної роботи. Підкреслено, що європейські соціальні стандарти, не формулюючи прямих екологічних вимог до соціальної роботи, інтегрують екологічний компонент через принципи соціального захисту, недискримінації, соціальної справедливості та сталого розвитку. Особливу увагу приділено аналізу ключових політико-нормативних документів Європейського Союзу, зокрема Європейського стовпа соціальних прав, Європейського зеленого курсу, Механізму справедливого переходу, Хартії основних прав Європейського Союзу, Європейської соціальної хартії та Порядку денного ООН у сфері сталого розвитку до 2030 року. Ці документи формують нормативне підґрунтя для включення екологічної відповідальності у соціальну політику та професійну практику соціальної роботи. Акцентовано роль соціальної роботи у підтримці громад і вразливих груп населення, які зазнають непропорційного впливу екологічних ризиків і соціально-екологічних трансформацій. Актуальність екосоціального підходу особливо посилюється для України в умовах європейської інтеграції, повномасштабної війни, повоєнного відновлення та масштабних екологічних збитків, спричинених воєнними діями. Обґрунтовано, що адаптація європейських екологічних принципів у національну систему соціальної роботи сприятиме зміцненню соціальної згуртованості, захисту людської гідності та формуванню екологічно й соціально справедливих відновлювальних процесів. 2026-01-01T00:00:00Z