https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17168 2026-06-20T13:25:31Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18194 Title: Можливість застосування штучного інтелекту для процесів управління пожежно-рятувальними підрозділами під час гасіння пожеж із використанням БПЛА Authors: Войтович, Д.П.; Сукач, Р.Ю. Abstract: Мета. Статтю присвячено аналізу можливостей упровадження штучного інтелекту для оптиміза- ції управління пожежно-рятувальними підрозділами під час ліквідації пожеж із використанням дронів та інтелектуальних систем. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні застосування штучного інте- лекту та математичних моделей підкріплювального навчання для автоматизації управлінських проце- сів у сфері пожежогасіння. Під час наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи пізнання, зокрема аналіз і синтез, системний підхід, моделювання, узагальнення та порівняння. Результати дослідження показують, що можливість використання штучного інтелекту в управ- лінні пожежно-рятувальними підрозділами знаходить підтвердження в сучасній практиці, де поєд- нання дронів, супутникових систем і наземних сенсорів забезпечує створення комплексних інтелек- туальних рішень. Досліджено, що ключовим інструментом формалізації процесу навчання дронів є використання марковських процесів прийняття рішень, що ґрунтуються на п’яти основних компо- нентах: просторі станів, просторі дій, функції переходів, функції винагороди та коефіцієнті дискон- тування. Показано, що ця модель відображає складну динаміку розвитку пожежі та дає змогу врахо- вувати взаємодію безпілотних літальних апаратів із навколишнім середовищем. Особливий акцент зроблено на функції винагороди, яка поєднує в собі параметри ефективності пригашення, економію ресурсів і показники безпеки, створюючи збалансовану систему прийняття рішень. Обґрунтовано, що використання марковських моделей забезпечує формування ієрархічних алгоритмів підкріплю- вального навчання, що стає науковим підґрунтям для практичної реалізації застосування штучного інтелекту у сфері пожежогасіння. Практичне значення дослідження полягає у можливості створення науково обґрунтованих і технічно реалізованих систем управління пожежно-рятувальними підрозді- лами з використанням ШІ та дронів, що сприятиме підвищенню безпеки й ефективності ліквідації пожеж 2025-12-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18189 Title: Аналіз недоліків протипожежного захисту об’єктів критичної інфраструктури Authors: Войтович, Д.П.; Сукач, Р.Ю. Abstract: Вступ. Статтю присвячено аналізу особливостей гасіння пожеж на енергетичних об’єктах в умовах воєнних дій і специфіки нормативно-правового забезпечення протипожежного захисту. Мета дослідження – виявлення проблемних аспектів функціонування систем пожежогасіння енер- гетичної інфраструктури в умовах війни та визначення шляхів удосконалення нормативної бази з ура- хуванням міжнародного досвіду. Під час наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи пізнання: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та системний підхід. Результати дослідження показують, що міжнародна практика протипожежного захисту енергетичних об’єктів ґрунтується на комплексному поєднанні активних і пасивних заходів. Зокрема, зроблено акцент на вивченні стандарту NFPA 850, де досліджено вимоги щодо впровадження сучасних активних систем поже- жогасіння, як-от водяний туман, піна, газові установки та системи швидкого скидання тиску. Це дає змогу мінімізувати ризики вибухів і поширення вогню. Поряд із цим показано, що стандарт IEC 61936-1 визначає більш детальні аспекти щодо дотримання відстаней між трансформаторами, класифікації рідин, вимог до вогнестійкості стін і врахування сейсмостійкості. Досліджено, що українська нормативна база є достатньо розвиненою, містить «Інструкцію з гасіння пожеж на енергетичних об’єктах» та інші документи, які регла- ментують порядок дій у разі загоряння трансформаторів, кабельних тунелів і генераторів. Значна увага при- діляється безпеці персоналу, застосуванню діелектричних засобів захисту, а також правилам використання води, інертних газів і піни. Водночас показано, що вітчизняні норми розроблялися переважно в умовах мирного часу, через що вони не враховують сучасних викликів. Недостатньо врегульованими залишаються питання вибухостійкості стін, необхідності використання систем швидкого зниження тиску, сучасної кла- сифікації трансформаторів та екологічних обмежень щодо застосування вогнегасячих речовин. Для забез- печення практичної цінності дослідження запропоновано конкретні напрями вдосконалення нормативної бази, а саме: запровадження вимог до систем швидкого скидання тиску; деталізація параметрів автоматич- них систем пожежогасіння; установлення норм вибухостійкості протипожежних стін; уведення екологічних обмежень щодо піноутворювачів; інтеграція пожежної автоматики із системами керування енергетичними об’єктами й уточнення класифікації трансформаторів за типом діелектричних рідин 2025-12-01T00:00:00Z