<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17495">
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17495</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17974" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-06-08T11:14:13Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17974">
    <title>Теоретичні засади підготовки викладача до інтеграції соціально-гуманітарних дисциплін з цифровими технологіями</title>
    <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17974</link>
    <description>Title: Теоретичні засади підготовки викладача до інтеграції соціально-гуманітарних дисциплін з цифровими технологіями
Authors: Цюприк, Андрій Ярославович
Abstract: У статті обґрунтовано методологічні та методичні засади підготовки викладача до інтеграції соціально-гуманітарних дисциплін із цифровими технологіями в умовах трансформації університетської освіти. Актуальність дослідження зумовлена суперечністю між високими вимогами до цифрової компетентності викладача та недостатньою розробленістю методичних засад підготовки викладачів-гуманітаріїв, дисципліни яких мають ціннісно-смислову, інтерпретативну та діалогічну природу. Метою статті є теоретичне обґрунтування структури та змісту методичної підготовки викладача до цифрової інтеграції без втрати гуманістичної сутності освіти. Методологічну основу дослідження становлять системно-діяльнісний, компетентнісний, аксіологічний та герменевтичний підходи, поєднання яких формує методологічне ядро підготовки викладача-гуманітарія. Розкрито специфіку цифрової інтеграції в різних соціально-гуманітарних дисциплінах: у соціології (через цифрові інструменти збору й аналізу даних); філософії (через цифрові середовища діалогу та роботи з текстами); правознавстві (через &#xD;
використання правових баз і симуляцій професійної діяльності); культурології та мистецтвознавстві (через цифрові архіви, віртуальні музеї та інструменти Digital Humanities); політології та міжнародних відносинах (через формування медіаграмотності та навичок верифікації інформації). Запропоновано &#xD;
структуру методичної готовності викладача, що охоплює методологічний, предметно-цифровий, дидактико-проєктувальний і рефлексивно-оцінювальний компоненти. Практичну значущість дослідження становлять рекомендації щодо організації підвищення кваліфікації викладачів як міждисциплінарних &#xD;
майстерень, впровадження цифрового аудиту курсу, формування банків цифрових ресурсів і розвитку рефлексивних спільнот практики. Зроблено висновок, що ефективна підготовка викладача до цифрової інтеграції в соціально-гуманітарній освіті потребує поєднання технологічної компетентності з гуманістичними цінностями, діалогічністю та критичною рефлексією. Перспективою подальших досліджень є розробка дидактичних моделей цифрової інтеграції для окремих дисциплін та їх емпірична перевірка.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

