https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18096 2026-06-15T16:44:44Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18188 Title: BUILDING TRANSLATIONAL COMPETENCE AND TERMINOLOGICAL INFRASTRUCTURE FOR MINE ACTION IN UKRAINE: A CORPUS-BASED LEXICOGRAPHIC APPROACH. Authors: Губич, Петро Володимирович 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18151 Title: РОЛЬ ІНТЕРТЕКСТЕМ У АДАПТАЦІЇ АНІМАЦІЙНИХ ФІЛЬМІВ Authors: Губич, Петро; Пальчевська, Олександра; Кіс, Сніжана Abstract: У статті досліджено лінгвокультурні аспекти локалізації анімаційних фільмів із акцентом на інтертекстуальні та прецедентні елементи як важливі складники аудіовізуального дискурсу. Актуальність роботи зумовлена зростан- ням обсягів міжнародного медіаконтенту, поширенням анімаційної продукції на глобальному ринку та необхідністю забезпечення ефективної міжкультурної комунікації засобами перекладу. Увагу зосереджено на специфіці відтво- рення культурних маркерів, власних назв, вигуків, сленгових і пісенних фрагментів, що потребують застосування таких перекладацьких стратегій, як транскреація, культурна заміна, адаптивне транскодування, форенізація та кон- текстуальна адаптація, а також компенсація перекладацьких втрат. На матеріалі анімаційних фільмів «Моана» та «Ліло і Стіч» проаналізовано взаємодію мовних, культурних, міфо- логічних і музичних компонентів, а також систематизовано основні типи інтертекстуальних зв’язків і прецедентних феноменів, зокрема етнокультурні, фольклорно-міфологічні, соціально-інституційні, маскультурні, геокультурні та науково-фантастичні відсилки, що впливають на формування змісту перекладу. Особливу увагу приділено ролі таких елементів у відтворенні культурної пам’яті, формуванні образної системи та забезпеченні художньої цілісно- сті твору. У дослідженні окреслено теоретичні підходи до аналізу інтертекстуальності та аудіовізуального перекладу, а також визначено ефективні стратегії локалізації, що забезпечують збереження емоційного впливу, стилістики, прагматичного потенціалу та культурної автентичності анімаційних стрічок. Результати засвідчують, що успішна локалізація передбачає комплексний підхід, який поєднує різні перекладацькі трансформації з урахуванням мов- них, культурних і комунікативних особливостей тексту та очікувань цільової аудиторії, а також жанрової специфіки анімаційного дискурсу та особливостей його сприйняття глядачами різного віку. 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18148 Title: ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНОЛОГІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО ДИСКУРСУ Authors: Губич, Петро; Пальчевська, Олександра; Дубанич, Анна Abstract: У сучасному мовознавстві інклюзивний дискурс привертає значну увагу дослідників, оскільки він відображає суспільні тенденції до забезпечення рівності, недискримінації та поваги до різноманіття соціальних груп. Мова інклюзії спрямована на уникнення упереджених або дискримінаційних формулювань і забезпечення поваги до різноманіття соціальних груп, включаючи гендер, вік, етнічну належність, фізичні можливості та соціальний статус. У зв’язку з розвитком міжнародної комунікації та зростанням ролі перекладу в науковій і суспільній сферах особливої актуальності набуває проблема адекватного відтворення термінів інклюзивного дискурсу в різних мовах. У статті розглянуто аспекти передачі інклюзивної термінології, а також її стратифікацію. Особливу увагу приділено труднощам, що виникають у процесі передачі понять, пов’язаних із інклюзивною освітою та соціальною інтеграцією. Проаналізовано ключові поняття, що формують сучасне розуміння інклюзії, зокрема такі, як diversity, accessibility, inclusive learning environment. Теоретичну основу становить дискурс-аналіз і порівняльне вивчення текстів. У роботі проаналізовано ключові стратегії перекладу, що застосовуються для відтворення інклюзивної лексики, зокрема евфемізацію, описовий переклад, транслітерацію, калькування та адаптацію. Також простежено взаємозв’язок між мовними засобами та ціннісними орієнтирами в суспільстві. Результати свідчать, що дискурс інклюзії сприяє розвитку суспільства, посиленню підтримки різноманітних груп населення та реалізації принципів рівності й доступності. Водночас переклад інклюзивної термінології потребує не лише мовної точності, а й урахування культурного, етичного та соціального контекстів, у межах яких функціонують відповідні поняття. Це зумовлює необхідність формування чутливого підходу до добору мовних відповідників, здатних зберігати змістову точність і прагматичний потенціал оригіналу. 2026-05-12T00:00:00Z