https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18891 2026-09-11T21:42:48Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18944 Title: ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КАРБОЗОЛІНУ ТА ОКСИЕТИЛІДЕНДИФОСФОНОВОЇ КИСЛОТИ НА КОРОЗІЙНУ АКТИВНІСТЬ РОБОЧИХ РОЗЧИНІВ ПІНОУТВОРЮВАЧІВ Authors: Войтович, Т. М.; Ковалишин, В. В.; Войтович, О. П. Abstract: Постановка проблеми. При тривалому зберіганні водних розчинів вогнегасних речовин виникає таке негативне явище, як корозія. Як наслідок, знижується вогнегасна ефективність розчинів, значно погіршуються властивості, а також в процесі використання може виникнути блокування виходів вогнегасних речовин. Існують профілактичні заходи, які можна вжити, щоб уникнути корозії, а саме: покриття посудин для зберігання вогнегасних речовин лакофарбовими чи полімерними матеріалами, використання інгібіторів корозії, а також додавання до вогнегасних речовин антикорозійних добавок. Мета. Провести оцінку якості полімерних і фарбованих покриттів всередині корпусів вогнегасників при зберіганні в них робочих розчинів піноутворювачів різного складу, а також провести експериментальні дослідження щодо впливу карбозоліну та оксиетилідендифосфонової кислоти на корозійну активність робочих розчинів піноутворювачів. Методи досліджень. У роботі було використано візуальний метод оцінки корпусів вогнегасників і розчинів вогнегасних речовин. Також було застосовано гравіметричний метод визначення швидкості корозії за втратою маси сталевих пластин, занурених у досліджувані водні розчини. Суть методу полягала у визначенні середньої швидкості втрати маси з одиниці площі металевих пластин вуглецевої сталі марки Ст3 під час їх витримки у досліджуваних зразках робочих розчинів піноутворювачів. Висновки. Встановлено, що навіть найменша втрата цілісності полімерного покриття посудин для зберігання вогнегасних речовин призводить до його відшарування і погіршення захисних властивостей. Пошкодження покриття може призвести до припинення подавання вогнегасної речовини через забивання отворів і каналів відлущеними частинами покриття чи продуктами корозії. Результати експериментальних досліджень показали, що корозійна активність робочих розчинів піноутворювачів «Барс S-1» та «Барс S-2» з додаванням карбозоліну та оксиетилідендифосфонової кислоти є меншою відповідно у 1,58-2,19 раза та у 1,26-1,57 раза залежно від марки піноутворювача. 2023-12-29T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/12669 Title: ДОСЛІДЖЕННЯ СТІЙКОСТІ ТА КРАТНОСТІ КОМПРЕСІЙНОЇ ПІНИ Authors: Великий, Назарій Романович; Ковалишин, Василь Васильович; Войтовия, Тетяна Мирославівна; Пастухов, Павло Васильович Abstract: Проблема. Підвищення ефективності гасіння різного роду пожеж є актуальною проблемою для пожежниківрятувальників України та всього світу. Кожного дня пожежні-рятувальники застосовують різноманітні засоби для гасіння пожеж, порятунку людей, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Однак, сучасні реалії потребують вдосконалення цих засобів. Війна в Україні змінила погляди на низку стратегій з ліквідації пожеж та рятування людей. Саме тому пожежні підрозділи в Україні потребують модернізації техніки, пожежно-технічного оснащення, а також засобів пожежогасіння. Особливу увагу слід приділити нафтовій промисловості. По нафтових резервуарах бувають влучання ракет, внаслідок чого відбувається руйнування резервуарів, вилив нафтопродуктів у великій кількості та може розпочатись масштабна пожежа. Пожежі у резервуарах з нафтою і нафтопродуктами є одними з найскладніших для гасіння. Вони характеризуються величезними матеріальними і екологічними збитками, небезпекою для життя та здоров’я людей [1]. Наслідки такої ситуації ми спостерігали 26 березня 2022 року на нафтобазі у Львові по вулиці Пластовій, на якій розташовано 30 резервуарів різних розмірів та об’ємів. В цей день по зазначеній нафтобазі було задано ракетного удару зі сторони країни-агресорки, внаслідок чого було знищено декілька з них та відбувся витік нафтопродуктів із подальшим загоранням. Загальна площа пожежі становила понад 3000 м². Пожежу вдалось загасити лише через 14 годин. Із засобів пожежогасіння було використано воду та повітряно-механічну піну у великих кількостях. Цей випадок показав, що потрібно впроваджувати нові засоби пожежогасіння або придивитись до тих, які вже певний час активно використовуються закордонними пожежниками. Одним із таких засобів є системи для генерування та подачі компресійної піни, які вже здобули популярність в країнах Європи та США. В Україні такі системи підрозділами ДСНС України не використовуються. Тому розробка систем пожежогасіння компресійною піною та технології їх застосування відповідає інноваційним напрямкам розвитку ДСНС України [2]. Піногенеруюча система із стисненим повітрям (CAFS) – це система, яка використовується в пожежогасінні для подачі вогнетривкої піни для гасіння пожеж або захисту ділянок, що не горять [3,4]. Тому ми провели дослідження з визначення властивостей піноутворювача та подаванням компресійної піни під шар дизельного палива. Мета. Метою роботи є визначення впливу рідини (вода, бензин, дизель) на руйнування піни при «підшаровому» подаванні та при подаванні на поверхню. Методи дослідження. У роботі використовувалися методи аналітичних досліджень використання піни для гасіння пожеж. Методи з визначення показників якості піни, кратності та стійкості. Основні результати досліджень. В цих дослідженнях компресійна піна показала високу стійкість при взаємодії з дизельним пальним та бензином. Під стійкістю піни розуміють її здатність до збереження своєї структури протягом певного проміжку часу. Висновки. За результатами досліджень можна зробити висновок, що компресійна піна, згенерована на основі піноутворювача «Барс S-2», має хорошу стійкість та кратність. При взаємодії компресійної піни з дизельним пальним ми побачили, що піна повністю тримається на поверхні пального та не руйнуюється тривалий час (14285 с при подаванні на шар дизельного пального та 2621 с при подаванні під шар). При взаємодії з бензином компресійна піна має дещо слабшу дію (приблизно у 30 разів меншу стійкість при подаванні на шар бензину та у 6 разів меншу стійкість при подаванні під шар), ніж при взаємодії з дизельним пальним. Ці результати показали можливість використання компресійної піни для «підшарового» гасіння. Станом на сьогодні в пожежно-рятувальних підрозділах України відсутнє відповідне вітчизняне обладнання для подавання компресійної піни, відсутні методичні рекомендації з її використання. «Підшаровий» спосіб гасіння не вивчений в Україні та за її межами, відсутні відповідні нормативні документи. З метою визначення ефективності гасіння компресійною піною в умовах пожежі необхідно провести дослідження з гасіння пожеж в резервуарах з нафтопродуктами «підшаровим» методом та визначити основні вогнегасні властивості піни. 2023-12-29T00:00:00Z