https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/71 2026-04-22T06:32:55Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17641 Title: МОВА ЯК ІНСТРУМЕНТ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ “СВОГО” Й “ЧУЖОГО” (НА МАТЕРІАЛІ КІНОМИСТЕЦТВА) Authors: Конівіцька, Тетяна Abstract: Мова в кіномистецтві виконує не лише комунікативну функцію, а й є потужним інструментом формування особистої та національної ідентичності. Через мовлення персонажів режисери передають їхню культурну належність, соціальний статус, історичну пам’ять та світоглядну позицію. Сучасне українське кіно особливо яскраво демонструє цю функцію, показуючи, що мова є не просто засобом спілкування, а справжнім маркером культурної та національної приналежності. 2026-02-20T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17640 Title: Rhetoric and communication in interactions with the civilian population in emergency contexts: the role of specialists Authors: Verbytska, Lidiia; Babii, Iryna; Konivitska, Tetiana; Kulchytska, Maryna; Khlypavka, Halyna Abstract: This study examines rhetorical and communicative strategies employed by civil protection specialists during emergency situations, focusing on the role of digital platforms and artificial intelligence in shaping public trust, behavioral responses, and information resilience. The research is based on a comparative analysis of official statistical indicators and institutional reports from Ukraine, Poland, and Lithuania for the period 2021–2024. Quantitative indicators of crisis communication effectiveness, including response time, use of digital channels, clarification rates, and disinformation incidents, were combined with qualitative content analysis of international policy documents and academic literature on crisis rhetoric, digital communication, and AI-assisted information management. The findings show that higher levels of digital integration correlate with faster response times and lower rates of clarification requests and disinformation. Nevertheless, communication effectiveness is determined primarily by message clarity, standardization, and rhetorical structure rather than by message volume. Digital platforms and artificial intelligence enhance crisis communication only when integrated with coherent rhetorical strategies and ethical governance principles, emphasizing the need for unified communicative guidelines and targeted professional training. 2026-02-15T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17597 Title: Воєнна есеїстика як ресурс подолання наслідків війни: психологічний, соціальний та культурний виміри (на матеріалі книги Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає») Authors: Кульчицька, Марина; Хлипавка, Галина 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17596 Title: Retórica y comunicación en las interacciones con la población civil en contextos de emergencia: el papel de los especialistas. Authors: Вербицька, Лідія Олегівна; Бабій, Ірина Володимирівна; Конівіцька, Тетяна Ярославівна; Кульчицька, Марина Орестівна; Хлипавка, Галина Григорівна Abstract: У цьому дослідженні розглядаються риторичні та комунікативні стратегії, які застосовують фахівці з цивільного захисту під час надзвичайних ситуацій, зосереджуючись на ролі цифрових платформ і штучного інтелекту у формуванні довіри громадськості, поведінкових реакцій та інформаційної стійкості. Дослідження базується на порівняльному аналізі офіційних статистичних індикаторів та інституційних звітів України, Польщі та Литви за період 2021–2024 років. Кількісні показники ефективності кризової комунікації, включно з часом реагування, використанням цифрових каналів, рівнями уточнення та інцидентами дезінформації, були поєднані з якісним контент-аналізом міжнародних документів з державної політики та наукової літератури з кризової риторики, цифрової комунікації та управління інформацією за допомогою ШІ. Результати показують, що вищий рівень цифрової інтеграції корелює з швидшим часом реагування та нижчою кількістю запитів на роз'яснення та дезінформацію. Однак комунікативна ефективність залежить насамперед від ясності повідомлення, його стандартизації та риторичної структури, а не від обсягу інформації. Цифрові платформи та штучний інтелект посилюють кризову комунікацію лише тоді, коли їх інтегрують у послідовні риторичні стратегії та принципи етичного управління, підкреслюючи необхідність уніфікованих рекомендацій щодо комунікації та цілеспрямованої професійної підготовки. 2026-03-01T00:00:00Z