https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/10475 кандидат економічних наук, доцент Tue, 07 Apr 2026 09:54:09 GMT 2026-04-07T09:54:09Z http://sci.ldubgd.edu.ua:8080/jspui/retrieve/d671fd88-3f6d-47d9-96c4-273eae73894f/photo_2022-12-14_12-56-20.jpg https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/10475 https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/16284 Title: ЛІНГВІСТИКА ВІЙНИ: ВИНИКНЕННЯ, КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ТА ВЕКТОРИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ Authors: Дем'янчук, Юлія Ігорівна Abstract: Статтю присвячено становленню нової міждисциплінарної галузі – лінгвістики війни, зосібна її виникненню, концептуалізації і визначенню векторів подальшого розвитку в межах лінгвополітичної синергетики. Виявлено, що сучасна лінгвістика війни розгортається навколо трьох ключових принципів – антропоцентризму, воєнноцентризму та функціоналізму. Епістема антропоцентризму в лінгвістиці війни постає не як догматична категорія, а як один із можливих підходів до аналізу мови війни крізь досвід людини. Встановлено, що воєнноцентризм є одним із дослідницьких принципів, у межах якого війна є центральним чинником політичних і соціальних трансформацій, що вибудовують нові моделі державності. Цей підхід враховує силу ідеології, зумовлену її тісним зв’язком з мовою. Обґрунтовано, що функціоналізм як дослідницький підхід у рамах лінгвістики війни розглядає мову війни як відкриту систему, що виникає і функціонує у взаємодії з історико-політичним та історико-художнім середовищем. Новизна представлених результатів дослідження полягає і в тому, що в межах функціоналізму вперше вивчено його ключові принципи, зокрема: історико-політичної зумовленості, що трактує мову війни як чинник історико-політичного впливу, який вибудовує дискурсивне поле війни; комунікативної цілеспрямованості, що передбачає розгляд мови війни як засобу конструювання суспільної свідомості; контекстуальної динаміки, що орієнтована на варіативність засобів мови війни відповідно до специфіки використання та видів комунікації (дипломатична, воєнна, соціальна, міжкультурна, художня тощо); прагматичної функціональності, яка визначає мову війни як інструмент досягнення стратегічних і тактичних цілей у процесі комунікативної взаємодії; емоційно-смислової напруги, що розкриває потенціал мови війни викликати екзистенційні переживання; соціолінгвістичної інтеграції, що передбачає аналіз мови війни у взаємозв’язку з соціальними змінами, механізмами консолідації або поляризації суспільства; конфліктологічної детермінації, яка зосереджена на мові війни як чиннику ескалації або деескалації конфлікту і досліджує її роль у легітимації воєнних дій, формуванні образу ворога, обґрунтуванні політичних рішень. З’ясовано, що інтеграція філософських засад і концепцій формує цілісне концептуальне підґрунтя лінгвістики війни як міждисциплінарної галузі, що досліджує взаємозв’язки мови й суспільства з огляду на збройне протистояння між державами. Такий підхід уможливлює виявити функції мови війни на різних етапах її історичного розвитку – від цензурно-пропагандної в період Першої світової війни (1914–1918 рр.) до гуманістично-комунікативної в епоху героїзму та гуманності (від 2022 року), а також окреслити механізми її впливу на суспільну свідомість, політичні процеси й формування дискурсивних моделей, що легітимують або ставлять під сумнів правомірність війни як соціального явища. Синтез залучених принципів і підходів уможливив не лише теоретичне обґрунтування лінгвістики війни як самостійної міждисциплінарної галузі, а й формулювання її мети, визначення ключових складових, систематизацію методів дослідження та виокремлення векторів подальшого розвитку. Fri, 04 Jul 2025 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/16284 2025-07-04T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/16141 Title: INTEGRATIVE APPROACH TO THE ANALYSIS, MODELING, AND ENSURING CYBER SECURITY OF CRITICAL INFORMATION INFRASTRUCTURE UNDER MODERN THREATS Authors: Дем'янчук, Юлія Ігорівна; Ящук, Валентина Ігорівна Abstract: The present study explores contemporary approaches to the analysis, modelling and assurance of cyber security of critical information infrastructure in the face of modern threats. This text focuses on the utilisation of intelligent methods and advanced technologies for the protection of critical information infrastructure (CII). The objective of the present study is to employ an integrative approach to analysing, modelling, and ensuring the cyber security of CII in the face of contemporary threats. The methodological foundation of the study is a comprehensive analysis of scientific literature dedicated to the application of intelligent methods and technologies for the protection of CII. This includes both fundamental theoretical developments and practical aspects of implementing modern cyber security approaches, as well as experimental modelling of fraud detection processes in the CII of the financial sector. This modelling was conducted by the authors using artificial intelligence (AI) methods. A comparative analysis of concepts proposed by modern researchers is given particular emphasis, with the objective of identifying the main trends, development prospects, and potential areas for improving existing CII protection systems. In relation to the outcomes of the extension of scientific sources, it was determined that intelligent methodologies founded on machine learning and AI represent pivotal technologies for the effective safeguarding of critical infrastructure within the financial sector against contemporary cyberattacks and security threats. The results of the modelling of fraud detection processes in the CII of the financial sector of the economy allow an assessment of the effectiveness of the methods used, determination of their advantages and limitations, and formulation of recommendations for further improvement of cyber protection systems for the CII of the financial sector of the economy. The employment of an integrative approach, encompassing threat analysis, simulation modelling, artificial intelligence, and contemporary cyber defence technologies, facilitates the enhancement of the security of critical infrastructure and the effective response to emergent threats. The proposed solutions have the potential to facilitate the development of highly effective cyber defence systems in various critical infrastructure industries, including the financial, energy, and government sectors. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/16141 2025-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/15989 Title: ГЕНЕЗА СТАНОВЛЕННЯ МОВИ ВІЙНИ В ІСТОРИКО-ПОЛІТИЧНОМУ ТА ІСТОРИКО-ХУДОЖНЬОМУ КОНТЕКСТІ (УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД) Authors: Дем'янчук, Юлія Ігорівна Abstract: Статтю присвячено генезі мови війни, її історико-політичним та історико-художнім етапам становлення і функціям в лінгвополітичній синергетиці. Виявлено та обґрунтовано вісім етапів еволюції мови війни, яким притаманне специфічне прагматичне навантаження. Перший етап (період Першої світової війни, 1914–1918 рр.) позначений увагою до мови війни як: 1) інструмента ідеологічного впливу та конструювання суспільної думки щодо тривалого ведення воєнних дій (зокрема, у Франції, Італії та Австрії); 2) засобу залякування (у Великій Британії); 3) риторичного прикриття, що опирається на історичні паралелі (в Німеччині); 4) тригера мовного зсуву, що спричинив хвилю патріотизму і ксенофобії (у Сполучених Штатах); 5) інструмента централізованої, узгодженої інформаційної політики (у межах Російської імперії); 6) засобу придушення національної свідомості у формі цензури (в Україні). На другому етапі (період “втраченого покоління”, 1920–1930 рр.) відбувся поворот до мовного вираження, що відтворює психологічну травму. На третьому етапі (період Другої світової війни, 1939–1945 рр.) мова постає засобом дипломатичного прикриття агресії та легітимації злочинів проти людства замаскованих під риторику миру. Четвертий етап (період Голокосту, 1933–1945 рр.) тяжіє до аналізу мови війни крізь призму досвіду геноциду, масових переслідувань і втрати людської гідності. Протягом п’ятого етапу становлення мови війни (період Революції Гідності, 2013–2014 рр.) мова набуває форми суспільного протесту, громадянської солідарності, національної єдності. Шостий етап (період травматичної нарації, 2014–2022 рр.) передбачає інтерпретацію колективної травми засобами мови війни. На сьомому етапі (період російсько-української війни, з 2022 року) мова війни слугує засобом політичного тиску, інструментом міжнародних відносин та чинником міжнародно-політичної консолідації. Восьмий етап (період героїзму та гуманності, з 2022 року) репрезентує мову війни у воєнній прозі. Новизна представлених результатів дослідження полягає і в тому, що вперше вивчено функції мови війни у межах лінгвополітичної синергетики: цензурно-пропагандну, інтроспективно-антимілітарну, політико-ідеологічну, екзистенційно-документальну, ідентифікаційно-нормативну, травматично- рефлексивну, дипломатично-правову, гуманістично-комунікативну. Sun, 01 Jun 2025 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/15989 2025-06-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/15556 Title: Лексичний фронт. Новітні неологізми – віддзеркалення сучасної російсько-української війни Authors: Дем'янчук, Юлія Ігорівна; Ірина, Веселовська Abstract: Україна сьогодні переживає часи, коли біль і страждання змінюються мужністю та незламною вірою в перемогу. Повномасштабне вторгнення, що розпочалося у 2022 році, залишило незгладимий слід у душах кожного, хто любить цю землю. Це не просто військовий конфлікт, а боротьба за свободу, ідентичність і майбутнє нації. Кожен звук сирени, кожна історія про втрати нагадують нам, що навіть у найтемніші моменти існує світло надії. Саме ця надія, злиття болю і віри, знаходить відображення у нашій мові, яка стає засобом об’єднання та вираження глибоких емоцій. Українська мова завжди була серцем нації, символом культури та історії. Sat, 01 Mar 2025 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/15556 2025-03-01T00:00:00Z