https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/10668 Sun, 05 Apr 2026 03:59:06 GMT 2026-04-05T03:59:06Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/11705 Title: ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ Authors: Яковчук, Роман Святославович; Меньшикова, Ольга Володимирівна; Попович, Василь Васильович Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/11705 2022-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/11704 Title: Аналіз основних методів оцінювання поширення пожежі по фасадах будівель Authors: Яковчук, Роман Святославович; Балло, Ярослав В’ячеславович; Кагітін, Олександр Іванович; Стилик, Ігор Геннадійович Abstract: Проблема. Поширення пожеж по фасадах будівель є одним із найнебезпечніших типів пожеж. Обмеження поширення пожеж по фасадах будівель та споруд є однією із основних вимог пожежної безпеки, яка передбачена чинними будівельними нормами. Попередній аналіз основних методів оцінювання поширення пожежі по фасадах будівель показав ряд недоліків, які можуть значно впливати на точність оцінювання пожежної безпеки фасадів. Аналіз виявлених недоліків та їх систематизація дасть змогу створити удосконалений стенд для здійснення більш точної оцінки обмеження поширення пожежі по фасадах будівель. Ці дослідження стануть передумовою для підвищення пожежної безпеки будівель та споруд різного функціонального призначення, а також дадуть змогу оцінити ефективність превентивних протипожежних заходів. Мета. Виявлення недоліків у методах оцінювання поширення пожежі по фасадах будівель, як передумова розроблення удосконаленого обладнання для оцінювання пожежної небезпеки фасадних систем будівель. Методи. Роботу виконано за допомогою аналітичного методу досліджень шляхом збирання, узагальнення, систематизації та синтезу даних щодо основних методів та стендів, які використовуються під час оцінювання пожежної небезпеки фасадних систем будівель. Результати. В статті проведено аналіз та систематизовано основні методи оцінювання поширення пожежі по фасадах будівель. Виявлено переваги та недоліки існуючих методик та відповідних стендів Європи та інших країн щодо оцінювання ефективності заходів з обмеження поширення фасадних пожеж. Описано основні технічні параметри дослідних стендів та наведено їх конструктивні характеристики. Визначено потенційні напрями досліджень з удосконалення конструктивного виконання досліджуваного стенду для проведення більш точної оцінки можливості поширення пожежі по фасадах будівель. Запропоновано конструктивні рішення, які дадуть можливість оцінити забезпечення обмеження поширення пожежі по фасадах будівель при застосування вогневих перешкоджувачів. Висновки. Проведеними дослідженнями встановлено, що на сьогодні основні методики та випробувальні стенди не в повній мірі можуть відтворювати реальні геометричні параметри фасадів, що впливає на точність оцінювання обмеження поширення пожежі по фасадах будівель. Систематизовано та узагальнено дані щодо конструктивних параметрів випробувальних стендів з дослідження забезпечення обмеження поширення пожежі по фасадах. На основі виявлених переваг та недоліків існуючих методик, запропоновані нові конструктивні рішення, яким повинен відповідати стенд для обмеження поширення пожежі по фасадах будівель. Визначено, що подальші дослідження мають бути спрямовані на розкриття закономірностей обмеження поширення пожежі по фасадах будівель різного типу та форми, в тому числі, обладнаних зовнішніми вогневими перешкоджувачами. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/11704 2022-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/11703 Title: Аналіз пожежної небезпеки витоку водню з електромобілів на паливних елементах Authors: Яковчук, Роман Святославович; Гаврилюк, Андрій Федорович; Субота, Андрій Вікторович Abstract: Постановка проблеми. Передумови бурхливого розвитку різного роду електромобілів (зокрема за остання десятиліття) наведено у низці наукових праць. Проблематиками дослідження електромобілів в тому числі і безпековими займаються багато наукових і науково-дослідних установ провідних країн світу. Серед яких Національна асоціація протипожежного захисту (NFPA) міжнародна організація пожежно-рятувальних служб (CTIF). Особливу увагу привертають електромобілі на водневих паливних елементах. Електромобіль з водневими паливними елементами (Fuel Cell Electric Vehicle FCEV) – транспортний засіб, у якому обертовий момент, необхідний для забезпечення руху, створюється електричними двигунами, які живляться електроенергією з водневих паливних елементів. Академічна зацікавленість до FCEV різко зростає. Приміром якщо у 1999 році було лише 13 наукових праць, а вже у 2018 їх кількість зросла до 171. Особливість даних автомобілів (FCEV) із нульовим викидом шкідливих речовин під час експлуатації полягає у швидкому відновленні запасу пробігу, тобто заправлені воднем. Час заправлення орієнтовно такий самий, як час заправлення автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння. Це створює FCEV значну перевагу з точки зору відновлення запасу ходу у порівнянні із електричними транспортними засобами, що обладнанні силовою акумуляторною батареєю (АКБ) (BEV-battery electric vehicle), час відновлення 60% запасу ходу при швидкому заряді може складати 45-60 хв. Крім цього у Європейському стратегічному плані енергетичних технологій технології використання водню та паливних елементів визначено як ключові технології для досягнення цілей скорочення викидів парникових газів до 2050 року. Мета дослідження полягає у розкритті особливостей впливу чинників (діаметра отвору, об’єму та тиску) на час аварійного викиду водню з електромобілів на паливних елементах, які використовують водень. Це створить підґрунтя для подальших досліджень особливостей розвитку та гасіння пожеж FCEV за участю горіння водню. Опис матеріалу. Проведено дослідження часу витоку водню в залежності від діаметру отвору внаслідок аварійної розгерметизації системи при тисках 70 МПа та 35 МПа. Викид водню може відбуватись внаслідок стравлення надлишкового тиску з клапана стравлення або внаслідок порушення герметичності системи, що може бути спричинене дорожньо-трансопртною пригодою чи механічною дією інших чинників. Дослідження проведено на прикладі автомобілів Toyota Mirai, з потужністю електродвигуна 154 к.с., крутним моментом 335 Нм та заявленим пробігом 650 км. Об’єм баків для водню становить 122,4 л. та автомобіля BMW iX5 Hydrogen потужністю 170 к.с., крутним моментом 380 Нм та об’ємом баків для водню 160 л. А також для елетротягача прикладі тягача Mercedes-Benz GenH2 потужністю 449 к.с., крутним моментом 2071 Нм з пробігом без дозаправки 1000 км та вантажопідйомністю 25 тонн з об’ємом баків для водню 1000 л. Результати дослідження наведено у вигляді графічних залежностей. Висновки. Окреслено передумови, тенденції розвитку та зацікавленість наукової спільноти дослідженням електромобілів на паливних елементах, які використовують водень. Про класифіковано електромобілі на паливних елементах та описано принцип їх роботи. Досліджено витікання водню із електромобілів на паливних елементах в залежності від діаметру отвору, тиску та об’єму паливних баків. Результати чисельних експериментів приведено у вигляді графічних залежностей. При діаметрі отвору 1 мм час викиду водню для автомобіля Toyota Mirai з об’ємом баків для водню 122,4 л складатиме 26,6 хв. та 34,7 хв. для BMW iX5 Hydrogen з обємом баків 160 л. При збільшені діаметра отвору час викиду різко зменшується і вже при діаметрі 5 мм складає близько 1 хв для обох автомобілів. При зменшені тиску вдвічі до 35 МПа час викиду зменшується лише на 10 % у порівнянні з повністю заправленим баком. Для вантажних електромобілів час викиду водню в середньому у 7-9 разів більший ніж у легкових автомобілів при однаковому діаметрі отвору пошкодження. На прикладі тягача Mercedes-Benz GenH2 для приведеного діаметра отвору 5 мм, при тиску 35 МПа і 70 МПа, час викиду водню становитиме 7,8 і 8,6 хв. відповідно. Аналізуючи результати дослідження витоку водню з різного роду електромобілів на паливних елементах, які використовують водень та час прибуття пожежно-рятувальних підрозділів на місце виклику, стає очевидним, що рятувальникам доведеться стикатись з витоком чи горінням водню на пожежах чи ДТП за участю FCEV. Це потребує розроблення нових методів та способів реагування на пожежі такого роду, що може стати предметом подальших досліджень. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/11703 2022-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/11702 Title: ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ МЕХАНІЗМУ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНОГО ДОГОВОРУ ТА ЙОГО АКТИВАЦІЇ В УМОВАХ ОСОБЛИВОГО ПЕРІОДУ В УКРАЇНІ Authors: Яковчук, Роман Святославович; Лоїк, Василь Богданович; Синельніков, Олександр Дмитрович; Ковальчук, Віктор Миколайович Abstract: Останні роки взаємодії України з НАТО свідчать про високу динаміку залучення українських експертів до всіх заходів, що організовуються НАТО та великий потенціал взаємодії у рамках Комітету НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій. Ефективною є співпраця України з Євроатлантичним координаційним центром реагування на природні лиха та катастрофи. Механізм надання допомоги через НАТО відбувається завдяки Програмі «Партнерство заради миру». Уряд України здійснює запит до Центру координації та реагування на надзвичайні ситуації НАТО (EADRCC), який в свою чергу активує механізм цивільного захисту або через Офіс з координації гуманітарних питань (ОСНА) ООН та Міжнародного Комітету Червоного Хреста або самостійно через країн-партнерів та членів Альянсу. Група з оцінки наслідків стихійних лих і координації (UNDAC) є частиною управління по координації гуманітарних питань і розгортається у відповідності до запиту уряду постраждалої країни, Червоного Хреста, або координатора з гуманітарних питань (RC/HC). Під час масштабних надзвичайних ситуацій UNDAC може на запит уряду постраждалої країни або через координатора з гуманітарних питань чи Міжнародної консультативно-пошукової групи з пошуку та порятунку (INSARAG) створити мережевий центр координації операцій (OSOCC) з місцевими органами управління в надзвичайних ситуаціях. Північноатлантичний альянс має необхідні інструменти для спільного реагування на природні катаклізми, техногенні катастрофи, терористичні акти та надзвичайні ситуації спричинені воєнними діями. Розроблена модель активації механізму цивільного захисту НАТО дасть можливість ефективно реагувати на масштабні надзвичайні ситуації, ліквідація наслідків яких потребує залучення міжнародних рятувальних сил, зокрема в особливий період в Україні. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/11702 2022-01-01T00:00:00Z