https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/14182 Wed, 08 Apr 2026 07:31:51 GMT 2026-04-08T07:31:51Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17445 Title: FIRE HAZARDS AND TOXICOLOGICAL PROPERTIES OF VEGETABLE OILS Authors: Калужняк, Ігор Іванович; Кирилів, Ярослав Богданович Abstract: This paper examines the processes of thermal degradation of vegetable oils during heating and the associated toxicological and fire hazard risks. The formation of harmful compounds – such as acrolein, polycyclic aromatic hydrocarbons (PAHs), and trans fats – is described, as well as their effects on the human body. Fire suppression methods for Class F fires are analyzed, including the use of fine water sprays and inert gases. Relevant experimental data are provided, confirming the effectiveness of modern fire extinguishing systems and the toxicity of products formed during repeated heating of oils. Thu, 01 May 2025 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17445 2025-05-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17182 Title: ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК БПЛА ДЛЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ Authors: Калужняк, Ігор Іванович; Гаврилюк, Андрій Федорович; Фреюк, Дмитро Васильович Abstract: конструкцій будівель створюють суттєві виклики для традиційних методів пожежогасіння. Викорис- тання автодрабин або колінчастих підіймачів часто є технічно неможливим чи небезпечним на великих висотах, що значно знижує оперативність та ефективність реагування під час ліквідації пожеж. У таких умовах необхідним є впровадження пожежних БпЛА, здатних забезпечити розвідку осередку горіння, оперативну подачу вогнегасних речовин і моніторинг динаміки пожежі, мінімізуючи ризики для ряту- вальників. Проте ефективність їхнього застосування залежить від технічних параметрів, зокрема від співвідношення між підіймальною силою та навантаженням. Недостатність досліджень у цій сфері зумовлює потребу в теоретичному аналізі чинників, які визначають ефективність пожежних БпЛА під час пожежогасіння на висотних об’єктах. Мета полягає у визначенні закономірностей впливу основних параметрів – продуктивності подачі, виду вогнегасної речовини, реактивної сили на стволі й умовної висоти пожежі – на корисну піді- ймальну силу пожежних БпЛА. Опис матеріалу. У роботі застосовано теоретичний метод дослідження, який передбачав аналіз сучасних наукових публікацій, присвячених застосуванню пожежних БпЛА, а також проведення аналі- тичних розрахунків, що описують взаємозв’язки між параметрами системи подачі вогнегасних речовин і силами, які діють на БпЛА під час роботи. Отримано аналітичні залежності для розрахунку витрати, швидкості витоку, реактивної сили на стволі та сумарного зусилля, що впливає на підіймальну силу. Проаналізовано вплив висоти пожежі, діаметра рукава, виду вогнегасної речовини на загальну рівно- вагу сил. Зокрема, встановлено, що статичне навантаження від стовпа рідини в рукаві є домінуючим чинником, тоді як реактивна сила, що виникає під час витоку, має відносно невелике значення – у межах 0,9–7,6 % за подачі води та 0,5–3 % за подачі компресійної піни. Результати розрахунків показали, що для гасіння пожежі на висоті 48 метрів із використанням рукава діаметром 19 мм і додаткового облад- нання масою 0,5 кг мінімальна необхідна підіймальна сила БпЛА становить 247,5 Н за подачі води та 134 Н за подачі компресійної піни. Це підтверджує доцільність використання легких вогнегасних речо- вин, які істотно зменшують навантаження на БпЛА і дають можливість підвищити ефективність та три- валість польоту. У процесі дослідження встановлено, що зі збільшенням висоти гасіння значно зростає вага стовпа вогнегасної речовини в рукаві, що потребує посилення тягових характеристик БпЛА або використання легших вогнегасних сумішей. Крім того, доведено, що реактивна сила, яка утворюється під час подачі рідини під тиском, зростає експоненційно зі збільшенням продуктивності, однак її вплив на загальну підіймальну силу залишається незначним порівняно зі статичною складовою. Висновки. За результатами проведеного теоретичного дослідження ключових чинників, що впли- вають на ефективність роботи пожежних БпЛА під час гасіння пожеж на висоті, визначено, що най- більший вплив на підіймальну силу мають висота подачі та вага стовпа вогнегасної речовини. Викорис- тання компресійної піни як вогнегасної речовини зменшує навантаження на систему до 85 % порівняно з водою, що значно підвищує ефективність БпЛА та дає змогу застосовувати їх на більших висотах. Отримані результати є основою для подальших експериментальних досліджень моделі. Mon, 01 Dec 2025 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17182 2025-12-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17181 Title: ОБГРУНТУВАННЯ ПІДІЙМАЛЬНОЇ СИЛИ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ Authors: Калужняк, Ігор Іванович; Гаврилюк, Андрій Федорович; Дубасюк, Володимир Степанович Abstract: У роботі обґрунтовано можливість використання безпілотних літальних апаратів для гасіння пожеж з використанням теоретичних методів дослідження, проаналізовано технічні та експлуатаційні параметри, які впливають на ефективність гасіння. Подано аналітичну рівність, а також її графічну візуалізацію для визначення підіймальної сили БпЛА з урахуванням діаметру рукава та роду вогнегасної речовини Mon, 01 Dec 2025 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17181 2025-12-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17180 Title: ОГЛЯД СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ КОРОЗІЙНОЇ ДІЇ ПІНОУТВОРЮВАЧІВ ТА ЇХ РОБОЧИХ РОЗЧИНІВ НА ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМ ПОЖЕЖОГАСІННЯ Authors: Калужняк, Ігор Іванович; Войтович, Тетяна Мирославівна; Ковалишин, Василь Васильович; Войтович, Олександр Петрович Abstract: Постановка проблеми. Проблема корозії, спричиненої водними вогнегасними речовинами, є акту- альною у сфері пожежної безпеки. Під час застосування піноутворювачів у стаціонарних та автономних системах пожежогасіння металеві елементи (резервуари, трубопроводи, насадки, клапани, спринклери тощо) зазнають агресивного впливу. У численних дослідженнях показано, що за потрапляння розчинів піноутворювачів на метал унаслідок хімічних реакцій утворюються продукти корозії, які погіршують надійність обладнання і навіть можуть призводити до відмов системи. Мета полягає в аналізі сучасних досліджень корозійної активності піноутворювачів та їх робочих розчинів на автономні та стаціонарні системи пожежогасіння, а також виявленні шляхів зменшення шкідливої дії корозії як наслідку покращення протипожежного захисту об’єктів. Опис матеріалу. Основні методи експериментального дослідження корозійної активності піноут- ворювачів включають занурення сталевих пластин у робочі розчини піни з подальшим вимірюван- ням втрати маси. Окрім гравіметричного методу, застосовують електрохімічні дослідження, що дають змогу встановлювати потенціал корозії та густину струму корозії. Такий підхід дає змогу кількісно порівняти агресивність різних типів піноутворювачів. Зокрема, протеїнові піни (та фторпротеїнові) під час експериментів виявилися одними з найагресивніших. Загалом синтетичні піни, що містять спеці- альні стабілізатори та інгібітори, демонструють нижчу корозійну активність. Для мінімізації корозійного впливу водних вогнегасних речовин рекомендують комплексний підхід. По-перше, застосовувати стійкі до корозії матеріали, уникати незахищеного карбонового металу та цинку. Існує практика внутрішнього захисту резервуарів та корпусів вогнегасників фарбами або полі- мерами. По-друге, до складу самих концентратів слід вводити корозійні інгібітори. По-третє, контр- олювати якість води, а саме застосовувати пом’якшену або демінералізовану воду для приготування робочого розчину піноутворювача, уникати солей і забруднень, що збільшують електропровідність середовища. По-четверте, після пожежогасіння слід своєчасно очищувати системи – видаляти залишки піни та продуктів корозії. Так, міжнародний стандарт NFPA зазначає, що концентрати протеїнових піноутворювачів повинні містити інгібітори для захисту від корозії, а компоненти системи (трубопроводи, клапани) мають вико- нуватись з матеріалів, сумісних з піноутворювачем (латунь, бронза, нержавіюча сталь тощо). Тоді як для синтетичних вимагає вказівки на сумісність матеріалів. Також у стандарті регламентуються умови водопостачання, а саме вода повинна бути сумісною з концентратом піни та не містити зважених домі- шок або солей, що спричинюють додаткову корозію. Щодо українських стандартів, то у ДСТУ EN 1568 немає чіткої вимоги щодо маркування саме корозій- них властивостей. Це питання переважно врегульовується на рівні технічної документації виробника, а не на нормативному рівні з обов’язковим маркуванням. Інший український нормативний документ ДСТУ 3789:2015 вимагає, щоб піноутворювачі загального призначення мали низьку корозійну активність.Висновки. Сучасний досвід показує, що під час проєктування та експлуатації систем пожежога- сіння необхідно враховувати корозійний вплив речовин на її елементи, а також створювати вимоги до експлуатації систем пожежогасіння. Результати аналізу вказують на те, що найлегшим і найдешевшим способом зменшення корозійного впливу на системи пожежогасіння є додавання до складу піноутво- рювачів інгібіторів, що буде потребувати додаткового дослідження їхньої вогнегасної здатності. Також необхідно переглянути нормативні документи щодо запобігання корозії у системах пожежогасіння, а саме фарбового чи полімерного захисту внутрішніх поверхонь корпусів вогнегасників. Sun, 01 Jun 2025 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17180 2025-06-01T00:00:00Z