https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/14799 Tue, 07 Apr 2026 09:36:16 GMT 2026-04-07T09:36:16Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17472 Title: Жижек Славой. Погляд скоса: вступ до Жака Лакана крізь популярну культуру / Пер. з англ. Марти Ісомпаніс, Соломії Антонюк / Наук. ред. О.М. Лозинського. Львів: “Каменяр”, 2007. С. 175. Authors: Жижек, Славой; переклад Антонюк, Соломія; переклад Тсомпаніс, Марта; наук.ред. Лозинський, Олег Abstract: Славой Жижек – відомий сучасний словенський філософ, психоана-літик, культуролог і політолог, один з найцікавіших інтелектуалів, який досліджує європейську та американську культуру другої полови-ни ХХ століття. Він народився 21 березня 1949 року в Словенії. Після закінчення психологічного факультету університету міста Любляна продовжував навчатися і працювати у Франції. Саме у Франції під впливом ідей Жа-ка Лакана сформувався його науковий світогляд. Тут у 1985 році С. Жижек захистив докторську дисертацію з філософії та психоаналізу. Наприкінці 1980-х років він повернувся до Словенії, де працює на по-саді професора в Інституті суспільних наук. С. Жижек є найвизначнішим представником Словенської лаканівсь-кої школи, яка виникла у 1970-х роках і є асоціацією інтелектуалів, об’єднаних у Товариство теоретичного психоаналізу. Серед відомих по-статей цієї наукової школи слід згадати Мірана Божовича, Младен До-лара, Здравко Кобе, Ренату Салек, Аленку Жупанич, які підтримують плідну наукову співпрацю з французькими та американськими філо-софами, культурологами, психологами. Словенська лаканівська школа зосереджує свої дослідження на питаннях впливу філософських, полі-тичних та культурно-мистецьких ідей на психіку людини та динаміку суспільних відносин. Її інтерес привертають екологічні, феміністські студії. Славой Жижек широко знаний у франкомовному та англомовному науковому світі з часу опублікування книги “Піднесений об’єкт ідеоло-гії” (1989). Згодом побачили світ інші твори дослідника, зокрема: “На-солодіться своїм симптомом” (1992), “Метастази насолоди” (1994), “Кант і Сад: ідеальна пара” (1998), “Крихкий абсолют” (2000), “Ласкаво про-симо до пустелі реальності” (2002), “Від симптому Джойса до симптому влади (2002). Розвиваючи структуралістичні ідеї, Славой Жижек досліджує меха-нізми людської фантазії у їх тісному зв’язку з соціальним виміром буття індивіда. Поведінка людини, на думку дослідника, визначається не лише так званими “об’єктивними”, але й “символічними” стимулами, породженими її уявою. Культура спільноти підтримує цей “невидимий” символічний вимір людського існування. Влада ж використовує куль-туру (як об’єктивовану фантазію) як засіб для залучення людини у свою мережу, у систему явних та прихованих пріоритетів. Соціально-психологічні дослідження С. Жижека констатують ніве-лювання впродовж ХІХ–ХХ століть безособового закону – морального авторитету: “смерть Бога” (Ф. Ніцше), занепад “головного означувача” (Ж. Лакан). У соціополітичних стосунках його підмінено аналогом фрейдистського Супер-еґо, ототожненого з владним виміром насолоди (jouissance). Нівелювання безособового закону зумовило падіння тра-диційного “батьківського” авторитету і піднесення двох інстанцій: так званого “материнського” Супер-еґо (яке на мікросоціальному рівні блокує нормальний сексуальний розвиток індивіда) і аналсадистстсь-кої інстанції влади, що виявила себе у низці явищ ХХ століття, таких як: концентраційний табір, голодомор, голокост. У книзі, яку читач тримає у руках, С. Жижек подає оригінальну і глибоку психологічну інтерпретацію творів детективного жанру, зок-рема кінофільмів американського режисера Альфреда Хичкока. Книгу видано в рамках Програми підтримки українського книгови-давництва Львівської обласної ради у 2008 р. Видання цієї книги стало можливим завдяки підтримці депутата Верховної ради України А.В. Парубія. О.М. Лозинський Tue, 01 Jan 2008 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17472 2008-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17377 Title: Психологічна експертиза вербування до колабораційної діяльності Authors: Лозинський, Олег Abstract: Досліджено психологічні механізми вербування громадян України до ко-лабораційної діяльності на користь ворога в умовах повномасштабної гібридної війни. Проаналізовано трансформацію класичних методів роз-відувальної та диверсійної діяльності у швидке, дистанційне залучення «одноразових» агентів-дилетантів через соцмережі та релігійні органі-зації. Визначено три основні групи мотиваторів: ідейні (морально-психологічні), матеріально-фінансові, шантаж/погрози. Увага приділя-ється експлуатації вразливих категорій населення, зокрема молоді, фі-нансових боржників, ідеологічних прихильників «руского міра», родичів полонених. Робота на ворога часто маскуються під легальну роботу («кур'єрські послуги», «маркетингові дослідження», «перевірка логіс-тики»), застосовується шантаж. На окупованих територіях для ви-правдання колабораціонізму використовується апеляція до міфів про «Новоросію», «общую судьбу», «героїзацію» перших колаборантів, а ро-сійські стандарти освіти та «військово-патріотичні» організації для вербування дітей та молоді. Oleg Lozynskyi. Psychological Examination of Recruitment to Collab-orative Activities. The article explores the psychological mechanisms of re-cruiting Ukrainian citizens for collaboration with the enemy in the context of a full-scale hybrid war. The transformation of classical methods of intelli-gence and sabotage activities into rapid, remote involvement of «disposable» amateur agents (agents-dilettantes) through social networks and religious or-ganizations is analyzed. Three main groups of motivators are identified: ide-ological (moral-psychological), material-financial, and blackmail/threats. At-tention is paid to the exploitation of vulnerable population categories, partic-ularly youth, financial debtors, ideological adherents of the «Russian World» (russkiy mir), and relatives of prisoners of war. Working for the enemy is of-ten masked as legal employment («courier services», «marketing research», «logistics checks»), and blackmail is used. In the occupied territories, an ap-peal to myths about «Novorossiya», «common destiny» (obshchuyu sudbu), and the «heroization» of the first collaborators is used to justify collabora-tionism, while russian education standards and «military-patriotic» organi-zations are used for recruiting children and youth. Thu, 12 Feb 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17377 2026-02-12T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17376 Title: Соціально-психологічні та психокорекційні можливості кіножанрів Authors: Лозинський, Олег Abstract: Здійснено аналіз і класифікацію соціально-психологічних та психо-фізіологічних впливів кіножанрів на глядачів. В Україні немає публікацій про експериментальні дослідження з психології кіно та музики. Причиною цього є, зокрема, дорогі спеціалізовані прилади, які необхідні для досліджень – Функціональний магнітно-резонансний томограф (фМРТ), Електроенцефалограф (EEG), багатоканальний фізіологічний монітор «Поліграф» («Psychophysiological recording system»). Однак є достатньо наукових публікацій закордонних дослідників, їх результати слід враховувати у психокорекційній роботі з різними групами людей. Проаналізовані дослідження констатують, що кіномистецтво справляє не лише інформаційний вплив (когнітивна сфера), але й немедикаментозну інтервенцію, що змінює емоційний стан, мотиваційну сферу, соціальний інтелект (рівень емпатії), активує фізіологічні зміни в організмі людини. Для психопрофілактики і психокорекції рекомендовані кінофільми в жанрах: для людей з нарцисизмом – соціальної сатири; з психопатією – нуар, нео-нуар, психологічний трилер; з маніакальним синдромом – документалістики, артхаус (авторське кіно); з параноєю – вестерну, або класичного детективу; з абулією – спортивних драм, або про кіно-героїв, що починають свій шлях з «соціального дна» і крок-за-кроком будують свій майбутній успіх; з суїцидними думками – фільми або телесеріали про «маленьку людину», яка знаходить радощі у дрібницях, у своїй професії, хобі, у щоденному спілкуванні. «Psychocorrective capabilities of film genres». The article provides an analysis and classification of the psychological and psychophysiological effects of film genres on viewers. Currently, there is a lack of publications on experimental research in the psychology of cinema and music in Ukraine. This is primarily due to the high cost of specialized research equipment, such as Functional Magnetic Resonance Imaging (fMRI), Electroencephalography (EEG), and multichannel psychophysiological recording systems (Polygraphs). Nevertheless, there is a significant body of research by foreign scholars whose findings should be integrated into psychocorrectional work with various groups of people. The analyzed studies establish that cinematography exerts not only an informational impact (cognitive sphere) but also functions as a non-pharmacological intervention that alters emotional states, the motivational sphere, and social intelligence (empathy levels), while activating physiological changes in the human body. For the purposes of psychoprophylaxis and psychocorrection, specific film genres are recommended: social satire for individuals with narcissism; noir, neo-noir, or psychological thrillers for those with psychopathy; documentaries and art-house (auteur) cinema for manic syndrome; westerns or classic detective stories for paranoia; sports dramas or films about "underdog" characters who rise from the "social bottom" to success for individuals with abulia; and films or television series about the "common man" who finds joy in small things, their profession, hobbies, and daily interactions for those experiencing suicidal ideation. Thu, 12 Feb 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17376 2026-02-12T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/16834 Title: ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ІНТОЛЕРАНТНОСТІ ДО КОРУПЦІЇ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Authors: Lozynskyi, Олег Sat, 25 Oct 2025 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/16834 2025-10-25T00:00:00Z