https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/1676 Доцент кафедри, кандидат політичних наук, доцент Wed, 24 Jun 2026 05:25:31 GMT 2026-06-24T05:25:31Z http://sci.ldubgd.edu.ua:8080/jspui/retrieve/601d9b27-e86b-495f-b965-9f7d8e4a0e61/ https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/1676 https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18167 Title: Social Support for War Veterans in the Social Protection System Authors: Цюприк, Андрій Ярославович; Грицанюк, Віта Василівна; Костишин, Емілія Іванівна; Лозинський, Андрій Федорович; Лозинська, Світлана Олексіївна; Логвиненко, Вікторія Михайлівна Abstract: War veterans are a vulnerable group due to economic, psychological, medical, and social factors. Modern society is to reintegrate veterans into the social environment, which is only possible through special social support programs. The purpose of the study is to determine the forms, methods, and instruments of social protection useful for Ukrainian social policy based on an analysis of global practices in social support for war veterans. Accordingly, the subject of the study is the global experience of social protection for war veterans. Methods of scientifi c research were used: analysis of documents, statistical processing of materials, and generalization of the empirical data obtained. The study yielded the following results. Research into the philosophy of social support in developed countries has shown the main direction of social support for war veterans: to build a ramifi ed, multifactorial, eff ective system for reintegrating former military personnel into the social environment, rather than limiting oneself to the introduction of compensatory state payments and subsidies. Extensive experience in developing and implementing social support programs around the world shows that there is a need to create conditions for the resocialization of military personnel through state programs and the active participation of civil society. The Ukrainian state and society must accept the best patterns of the experience of the prominent countries of social aid for building their own system designed to address all the social problems of war veterans, which, unfortunately, is still ongoing. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18167 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18066 Title: Цифрова доступність як інструмент соціальної інтеграції вразливих груп населення Authors: Грицанюк, Віта Василівна; Костишин, Емілія Іванівна Abstract: У статті здійснено теоретичне обґрунтування цифрової доступності як ключового інструменту соціальної інте грації вразливих груп населення в умовах цифрової трансформації суспільства. Актуальність дослідження зумовле на посиленням цифрового розриву, що проявляється у нерівному доступі до інформаційно-комунікаційних технологій, відмінностях у рівні цифрових навичок та здатності використовувати цифрові сервіси для задоволення життєвих потреб. Особливу увагу приділено аналізу становища осіб з інвалідністю та людей похилого віку як груп підвищеного ризику цифрового виключення. У роботі узагальнено сучасні наукові підходи до розуміння цифрової інклюзії та цифрового розриву, визначено сутність цифрової доступності як комплексної соціально-інституційної категорії, що виходить за межі суто технічного аспекту. Охарактеризовано основні бар’єри цифрового середовища, зокрема технічні, когнітивні, освітні та соціально-економічні, які обмежують участь вразливих груп у цифрових процесах. Обґрунтовано роль принципів безбар’єрності та універсального дизайну у формуванні доступного цифрового середовища, а також значення міжнародних стандартів вебдоступності (WCAG) як нормативної основи забезпе чення інклюзивності цифрових сервісів. Проаналізовано український та міжнародний досвід впровадження цифрової доступності, зокрема у сферах освіти, зайнятості, надання соціальних послуг і громадянської участі. Доведено, що цифрова доступність виступає інтегруючим механізмом подолання цифрового розриву, сприяє розширенню можливостей соціальної участі та підвищенню якості життя населення. Визначено, що ефективність цифрової інклюзії залежить від комплексного поєднання нормативного регулювання, розвитку цифрових компетентностей та адаптації цифрових сервісів до потреб користувачів. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18066 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18005 Title: Трансформація моделі батьківства в Україні: роль міжнародних організацій у розвитку гендерно чутливої соціальної роботи з чоловіками Authors: Логвиненко, Вікторія Михайлівна; Грицанюк, Віта Василівна; Білецький, Остап Петрович; Іванів, Анна Андріївна Abstract: Трансформація батьківства в Україні постає як складний соціокультурний процес, зумовлений війною, змінами гендерних норм та активною участю міжнародних організацій. Традиційно українська соціальна робота маргіналізувала чоловіків, розглядаючи їх переважно як економічних «годувальників» або потенційних «кривдників», що обмежувало їхнє визнання як клієнтів, які потребують підтримки. Водночас інтеграція гендерно чутливих підходів поступово долає ці стереотипи, наголошуючи на ролі чоловіків у догляді за дітьми, емоційній взаємодії та відповідальному батьківстві. У статті розглянуто внесок міжнародних організацій – Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA), Програми розвитку ООН (UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF) та Ради Європи – у розвиток гендерно чутливої соціальної роботи з чоловіками в Україні. Їхні ініціативи виходять за межі фінансової підтримки, охоплюючи законодавчу адвокацію, комунікаційно-просвітницькі кампанії та практичні інтервенції. Приклади, такі як мережа просторів «TatoHub», довготривала кампанія UNFPA «Щастя у 4 руки», програми реінтеграції ветеранів від UNDP, просування позитивного батьківства UNICEF та корекційні програми Ради Європи, демонструють адаптацію глобальних стандартів до українського контексту. Ці зусилля сприяють формуванню нових моделей батьківства, що змінюють образ «батька вихідного дня» на щоденну залученість до догляду та сімейного життя. Результати дослідження підтверджують, що міжнародні організації виступають агентами змін, просуваючи егалітарні сімейні відносини та зміцнюючи соціальну стійкість. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні ефективності гендерно чутливої соціальної роботи з чоловіками, особливо у процесі реінтеграції ветеранів, підтримки внутрішньо переміщених осіб та довгострокового впливу програм відповідального батьківства на згуртованість громад і соціальну справедливість. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18005 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17976 Title: Застосування статистичних методів у соціальній роботі та їх аналітичний потенціал Authors: Грицанюк, Віта Василівна Abstract: У статті розглянуто особливості застосування статистичних методів у соціальній роботі та їх аналітичний потенціал у контексті підвищення ефективності соціальних інтервенцій і прийняття обґрунтованих професійних рішень. Актуальність дослідження зумовлена зростанням складності соціальних процесів, посиленням соціально-демографічних викликів в Україні, зокрема в умовах демографічної кризи, спричиненої війною, міграційними процесами та змінами у структурі населення. Наголошено, що традиційні підходи до соціальної роботи, які базуються переважно на описових та емпіричних методах, є недостатніми для комплексного аналізу сучасних соціальних явищ. Метою статті є аналіз сутності основних статистичних методів та обґрунтування їх практичного застосування у соціальній роботі. У роботі систематизовано теоретичні підходи до використання кількісних методів у соціальній сфері, зокрема описової статистики, кореляційного та регресійного аналізу. Описова статистика розглядається як базовий інструмент узагальнення соціально-демографічних даних, що дозволяє формувати цілісне уявлення про клієнтські групи та структуру соціальних проблем. Кореляційний аналіз застосовується для виявлення взаємозв’язків між соціальними показниками та визначення факторів впливу на соціальне благополуччя. Регресійний аналіз розкрито як інструмент моделювання причинно-наслідкових зв’язків і прогнозування соціальних процесів. У результаті дослідження встановлено, що інтеграція статистичних методів у практику соціальної роботи сприяє переходу до доказового підходу, підвищує об’єктивність оцінювання потреб клієнтів та ефективність соціальних програм. Обґрунтовано, що використання аналітичних інструментів є необ хідною умовою вдосконалення системи соціального захисту та соціальної політики в умовах сучасних суспільних трансформацій. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою практичних моделей застосування статис тичного аналізу в діяльності соціальних служб та впровадженням цифрових технологій для обробки соціальних даних. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17976 2026-01-01T00:00:00Z