https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17098 Fri, 24 Apr 2026 00:51:51 GMT 2026-04-24T00:51:51Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17636 Title: Соціальна інтеграція внутрішньо переміщених осіб як стратегічний пріоритет діяльності УВКБ ООН в Україні Authors: Логвиненко, Вікторія Михайлівна; Іванів, Анна Андріївна; Білецький, Остап Петрович Abstract: У статті розглядається стратегічний пріоритет Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) щодо забезпечення соціальної інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні в умовах затяжних наслідків повномасштабної війни. Криза переміщення, яка охопила мільйони людей на тривалий період, створила виклики, що виходять далеко за межі екстреного гуманітарного реагування. Якщо на початкових етапах основна увага приділялася задоволенню базових потреб, то з часом особливого значення набули довгострокові рішення, спрямовані на зміцнення національної стійкості та суспільної згуртованості. Проведений аналіз підтверджує еволюцію ролі УВКБ ООН в Україні, яка демонструє перехід від реактивної гуманітарної допомоги до комплексної інтеграційної стратегії. Агентство поєднує невідкладні заходи захисту з програмами, що забезпечують доступ до житла, соціального захисту, правосуддя, освіти та працевлаштування. Водночас УВКБ ООН виступає посередником між державними інституціями та місцевими громадами, адаптуючи міжнародний досвід до українських реалій. Його діяльність ґрунтується на гуманітарно-розвитковому підході, який інтегрує екстрену допомогу у процеси реформ та відновлення, забезпечуючи сталість і локальну відповідальність. У рамках Плану гуманітарних потреб і реагування 2026 року та Рамкової програми співпраці ООН у сфері сталого розвитку на 2025–2029 роки УВКБ ООН реалізує принцип «рішень від самого початку», що гарантує внесок гуманітарних втручань у довготривале відновлення. Центральне місце займають партнерства з національними неурядовими організаціями, радами ВПО та громадськими ініціативами, які сприяють включенню та залученню переміщених осіб як активних учасників розвитку громад. Узгоджуючи свої програми з урядовими реформами, агентство зміцнює інституційну спроможність та просуває політику, орієнтовану на права людини. У статті зроблено висновок, що соціальна інтеграція ВПО є не лише гуманітарним імперативом, а й стратегічним напрямом післявоєнної реконструкції України. Діяльність УВКБ ООН демонструє, як міжнародна підтримка може стати каталізатором інституційних трансформацій, зменшення нерівності та посилення національної стійкості, роблячи інтеграцію фундаментом гуманітарної відповіді та довгострокового розвитку. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17636 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17565 Title: Психосоціальна підтримка сімей як складова гуманітарних програм Фонду народонаселення ООН в Україні Authors: Логвиненко, Вікторія Михайлівна; Великий, Роман Георгійович Abstract: На сучасному етапі гуманітарного реагування в Україні психосоціальна підтримка сімей стала ключовим напрямом програм Фонду народонаселення ООН (UNFPA). У статті психосоціальна допомога розгля дається як комплексна система, що поєднує медичні, соціальні та психологічні компоненти. Виокремлено кілька взаємопов’язаних напрямів діяльності UNFPA. Мобільні бригади та клініки сексуального і репродуктивного здоров’я забезпечують термінову та планову підтримку у громадах, поєднуючи психологічне консультування з базовими медичними послугами. Цифрові платформи, зокрема «Аврора» та «Не дрібниці», розширюють доступ до допомоги, забезпечуючи її безперервність навіть у віддалених чи постраждалих від війни регіонах. Молодіжні програми, серед яких «Y.E.S: Молодь – опора стійкості», «Банк ідей 4.0: MOLOresilience», «Енергія твого майбутнього» та подкаст «Менталочка», сприяють формуванню психологічної стійкості та розширенню можливостей молодого покоління. Муніципальні системи реагування, створені в межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства», демонструють інституціоналізацію психосоціальної допомоги на місцевому рівні, тоді як національна кампанія «Розірви коло» ілюструє значення довготривалих комунікаційних стратегій у трансформації суспільних норм та формуванні нульової толерантності до насильства. Окремим напрямом є підтримка відповідального батьківства та залучення чоловіків – «ТатоHub» та кампанія «Щастя у 4 руки» сприяють активній участі чоловіків у вихованні дітей, зміні гендерних стереотипів, наданню психосоціальної допомоги ветеранам та їхнім сім’ям. Ці програми знижують рівень домашнього насильства, зміцнюють сімейну стійкість та формують культуру рівності у розподілі сімейних обов’язків. Зроблені висновки підтверджують багатовимірний характер психосоціальної підтримки у програмах UNFPA: вона поєднує кризове реагування з довгостроковими культурними та інституційними трансформа ціями. Перспективи подальших досліджень охоплюють оцінку мобільних та цифрових сервісів, аналіз ефективності молодіжних програм, а також аналіз українського досвіду у співставленні з міжнародними практиками, що дозволяє окреслити його унікальні риси та потенціал для застосування в інших гуманітарних контекстах. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17565 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17489 Title: Академічна доброчесність: між правом та мораллю Authors: Логвиненко, Вікторія Михайлівна Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17489 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17362 Title: Роль саморефлексії у розвитку академічної доброчесності викладача вищої школи Authors: Логвиненко, Вікторія Михайлівна Abstract: У статті досліджено саморефлексію викладача як важливий чинник розвитку культури академічної доброчесності у вищій освіті. Академічна доброчесність розглядається не лише як дотримання законодавчих норм таких як уникнення плагіату, забезпечення прозорого оцінювання та взяття на себе відповідальності за результати викладання та наукових досліджень, але й як формування моральної культури, що ґрунтується на цінностях, етичній усвідомленості та саморегуляції. Мета статті полягає у з’ясуванні ролі саморефлексії у розвитку культури академічної доброчесності викладача вищої школи та визначенні практичних інструментів, що сприяють формуванню рефлексивної й академічної культури педагога. Саморефлексія трактується як процес критичного осмислення власної педагогічної практики, оцінювання сильних і слабких сторін та визначення напрямів професійного розвитку. Вона виконує функцію внутрішнього контролю та моральної регуляції, сприяє чесності, справедливості й довірі у взаємодії зі здобувачами освіти. До ефективних стратегій належать: ведення рефлексивного щоденника, використання відеорефлексії занять, складання портфоліо, застосування SWOT-аналізу та цифрових платформ. Ці інструменти не лише підвищують ефективність викладання, але й зміцнюють етичну основу освітньої діяльності, забезпечуючи прозорість і відповідальність в освітньому процесі. Зроблено висновок, що саморефлексія трансформує академічну доброчесність із зовнішньої вимоги у внутрішню цінність викладача, що гарантує сталість етичної культури у вищій школі. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на пошук ефективних підходів до інтеграції саморефлексії у щоденну професійну діяльність викладачів вищої школи, а також на організацію та проведення емпіричних досліджень щодо впливу саморефлексії на рівень академічної доброчесності викладачів та здобувачів освіти. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17362 2026-01-01T00:00:00Z