https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18834 Thu, 12 Nov 2026 02:56:58 GMT 2026-11-12T02:56:58Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19370 Title: ВИКОРИСТАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ПОЖЕЖНОЇ ОБСТАНОВКИ Authors: Качор, Василина; Войтович, Тетяна Thu, 01 Oct 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19370 2026-10-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19367 Title: THE ESTABLISHMENT OF THE PATTERNS OF FORCE LOADS ON AN UNMANNED AERIAL VEHICLE BASED ON THE PARAMETERS OF FIRE-EXTINGUISHING AGENT SUPPLY THROUGH A FIRE NOZZLE Authors: Gavryliuk, Andrii; Kaluzhniak, Ihor; Parubchak, Ivan; Zhydenko, Illya; Voitovych, Tetiana; Mykhailova, Alona Abstract: The object of the study is the process of forming force loads during the supply of fire extinguishing agents through a fire hose held by an unmanned aerial vehicle. The problem that was solved in the study is the lack of cal­culation models of the joint action of the jet stream and the tension of the vertical hose line on a multirotor unmanned aerial vehi­cle during high­altitude fire extinguishing, which complicates the selection of the hose mounting parameters and compensation for destabilizing moments. Empirical data were obtained on the distribution of reactive and static forces during the supply of fire extin­guishing agents in the fastening nodes of the hose line suspension system and the fire hose using the developed installation at alti­tudes of 30­50 m. It was established that with increasing altitude, primarily the static load on the suspension system increases. After sta­bilization of the supply mode, the value of the force F6 is 340–350 N at an altitude of 30 m, 366–390 N at an altitude of 40 m, and 396–428 N at an altitude of 50 m. The reactive force F5had lower values, but increased with increas­ing pressure and nozzle diameter. At an alti­tude of 40 m, the force F5 was 33–45 N. At 50 m, for a nozzle with a diameter of 5 mm, it was 34–49 N, for a nozzle with a diameter of 6 mm, it was 54 N, and for a nozzle with a diame­ter of 7 mm, it was 57 N. The highest loads were recorded at a pressure of 8 bar and noz­zle diameters of 6–7 mm. The results show that the altitude determines mainly the stat­ic load, and the reactive force depends on the pressure and nozzle diameter. For the math­ematical description, a full factorial experi­ment was used with the factors of the time of supply of fire extinguishing agents, pressure, and nozzle diameter. Interpolation regression relationships for reactive forces F1–F5 were obtained. The tension force F6 is described by a quadratic model taking into account time and altitude. A feature of the study is a comprehensive assessment of the jet reac­tive force, tension force and loads at the bar­rel fixation points. The obtained patterns are significant in view of the increasingly wide­spread integration of unmanned aerial vehi­cles into the firefighting industry. The results can be used to substantiate the design para­meters of unmanned aerial vehicles during their design Fri, 30 Oct 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19367 2026-10-30T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19357 Title: ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ «ПІДШАРОВОГО» ПОЖЕЖОГАСІННЯ В РЕЗЕРВУАРАХ З НАФТОПРОДУКТАМИ Authors: Ковалишин, Василь Васильович; Великий, Назарій Романович; Войтович, Тетяна Мирославівна; Ковалишин, Володимир Васильович; Пархоменко, Володимир-Петро Олегович; Великий, Андрій Євгенович Abstract: Актуальність теми. Гасіння резервуарів з нафтопродуктами (бензин, дизельне пальне) – складний процес, що потребує великих зусиль та залучення значної кількості ресурсів. Пожежі, що виникають на об'єктах нафтової промисловості, часто розвиваються швидко та можуть тривати довгий час, це створює серйозні загрози для безпеки працівників та рятувальників, які займаються їх ліквідацією. Це видно із прикладів великих катастроф, які сталися в нафтопереробній галузі. Один із таких випадків стався у Венесуелі на одному з найбільших нафтопереробних заводів «Amuay» 25 серпня 2012 року. Вибух призвів до смерті 48 осіб, а ще 151 людина отримала поранення. Пожежу, яка охопила три великі нафтові резервуари, ліквідовували три дні [1]. Інший жахливий інцидент трапився на одному з підприємств мексиканської нафтової компанії «Pemex» 19 вересня 2012 року. Вогонь швидко поширився, забравши із собою життя 66 людей та залишивши 76 осіб травмованими [2]. Також слід відзначити пожежу на нафтохімічному заводі DeerPark в Техасі, США, що сталася 17 березня 2019 року і тривала 4 дні. У результаті цієї події було знищено десять нафтових резервуарів. Збитки від цієї катастрофи оцінили на майже 1 млрд доларів США, засвідчуючи серйозний вплив подібних інцидентів на економіку та середовище [3]. В час війни в Україні постає питання про захист об’єктів нафтової промисловості. По нафтових резервуарах бувають влучання ракет, внаслідок чого відбувається руйнування резервуарів, вилив нафтопродуктів у великій кількості та небезпека виникнення масштабних пожеж. Пожежі рідин у резервуарах з нафтою і нафтопродуктами (бензин, дизельне пальне) є одними з найскладніших для гасіння, вони характеризуються величезними матеріальними і екологічними збитками, небезпекою для життя та здоров’я людей [4]. У період з 2020 по 2025 роки в Україні сталося близько 40 значних пожеж на нафтових резервуарах, більшість із яких (90%) припадає на період війни. Точна кількість пожеж на нафтових резервуарах в Україні за 2020-2025 роки достовірно не відома через брак централізованої звітності в умовах війни. Проте на основі доступних статистичних даних маємо таке: у 2022 році відбулось щонайменше 10 задокументованих пожеж на нафтобазах, переважно через російські атаки. Найбільш резонансні – у Калинівці, Новомосковську та Кременчуку; у 2023 році відбулось близько 10 пожеж, з яких 2 були масштабними (Одеса, Рівне); 2024 рік – 8 випадків, включаючи пожежу в Київській області. Багато атак на нафтобази не розголошуються публічно, щоб не надавати ворогу інформації про результат ударів. Наприклад, пожежу в Київській області в 2024 році офіційно називали «пожежею на промисловому об’єкті». Традиційні способи гасіння пожеж у резервуарах із зберіганням нафтопродуктів (бензин, дизельне пальне) є вкрай небезпечними в умовах воєнного стану в Україні через ризик повторного обстрілу. Як правило, пожежно-рятувальні підрозділи виїжджають до місця події після сигналу «відбій повітряної тривоги», коли немає загрози ракетних обстрілів. В таких випадках пожежа вже може набути значних масштабів і її гасіння ускладнюється. Наслідки однієї з таких ситуацій ми спостерігали 26 березня 2022 року на нафтобазі у Львові по вулиці Пластовій. В цей день по зазначеній нафтобазі, на якій розташовано 30 резервуарів різних розмірів та об’ємів, завдано ракетного удару зі сторони країни-агресорки. Внаслідок обстрілу сталася пожежа паливно-мастильних матеріалів в межах обвалування через витік палива з пошкоджених 5-ти резервуарів. Загальна площа пожежі становила трохи більше 3000 м². Пожежу загасили тільки через 14 годин. Із засобів пожежогасіння було використано повітряно-механічну піну та воду у великих кількостях. До гасіння пожежі було залучено 45 одиниць техніки, з яких 4 пожежних поїзди та 163 чол. особового складу. Цей випадок показав, що потрібно впроваджувати нові засоби пожежогасіння або придивитись до тих, які вже певний час активно використовуються закордонними пожежно-рятувальними службами. Одним із таких засобів є системи для генерування та подавання компресійної піни, які вже здобули популярність в країнах Європи та США. В Україні такі системи підрозділами ДСНС України не використовуються. Тому розробка систем пожежогасіння компресійною піною та технології застосування відповідає інноваційним напрямкам розвитку ДСНС України [5]. Піногенеруюча система із стисненим повітрям (CAFS) – це система, яка використовується в пожежогасінні для подавання вогнетривкої піни для гасіння пожеж або захисту навколишніх ділянок від займання [6]. Багато досліджень, які охоплюють як теоретичний, так і практичний аспекти, пов'язані з аналізом повітряно-механічних та компресійних пін, було проведено такими вченими, як Виноградов С. А., Федяєв В. Д., Кодрик А. І., Ковалишин В. В., Шахов С. М., Liebson J. L., Colleti D. J. Chen Y., Chen T., Fu X. C., Bao Z. M., Rie D.-H., Lee J.-W. Наукові праці цих авторів присвячені застосуванню вогнегасних пін для гасіння пожеж ЛЗР та ГР, але не достатньо вивченим є застосування саме компресійної піни для «підшарового» способу гасіння резервуарів з нафтопродуктами (бензин, дизельне пальне), вивчення її властивостей та поведінки в середовищі ЛЗР та ГР. Тому, питання вивчення та використання компресійної піни для гасіння пожеж в резервуарах з нафтопродуктами «підшаровим» способом залишається недостатньо вивченим та є актуальною науково-прикладною проблемою, вирішення якої сприяє підвищенню ефективності гасіння пожеж в резервуарах. Thu, 08 Oct 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19357 2026-10-08T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18963 Title: ДОСЛІДЖЕННЯ КОРОЗІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ ВОГНЕГАСНИХ РЕЧОВИН Authors: Ковалишин, В. В.; Войтович, Т. М. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18963 2017-01-01T00:00:00Z