https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/3010 Професор кафедри Sun, 05 Apr 2026 16:49:50 GMT 2026-04-05T16:49:50Z http://sci.ldubgd.edu.ua:8080/jspui/retrieve/4522d657-7005-4f84-ae27-aa62f6f07755/Ковалишин Василь Васильович 1.png https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/3010 https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13119 Title: Thermotechnical properties of the fire-extinguishing powder for extinguishing materials based on magnesium alloy chips. Authors: Kovalyshyn, Vasyl; Gusar, Bogdan; Pozdieiev, Serhii; Kovalyshyn, Volodymyr; Zemlianskyi, Oleh; Myhalenko, Kostiantyn Thu, 30 Apr 2020 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13119 2020-04-30T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/12821 Title: ОПТИМІЗАЦІЯ РЕЦЕПТУРИ ВОГНЕГАСНОГО ПОРОШКУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЛЯ КОМБІНОВАНОГО ГАСІННЯ ПОЖЕЖ КЛАСУ А, B та D Authors: Ковалишин, Василь Васильович; Марич, Володимир Михайлович; Веселівський, Роман Богданович; Ковалишин, Володимир Васильович; Чернецький, Володимир Володимирович Abstract: Процес гасіння пожеж класів D (за наявності сполук легких металів) та А, В є актуальним як у воєнний час, так і в мирний період. Основну небезпеку в пожежах цих класів становлять магній, алюміній та їх сплави, що використовують і у цивільній промисловості, і у військовій галузі під час виготовлення запалювальних гранат. Ураховуючи небезпеки горіння металів та можливість виникнення комбінованих пожеж, пошук та дослідження нових складів вогнегасних речовин комбінованої дії є актуальним завданням. Проведено вогневі випробування вогнегасних порошків для гасіння сплавів магнію та встановлено, що найбільш ефективними є NaCI, KCl, мелений шлак, мелена зола. Обгрунтовано, що пожежі за наявності легких металів супроводжуються також горінням ЛЗР, ГР та твердих горючих речовин. Отже, є доцільність додавання в рецептуру вогнегасного порошку амофосу та складників, що будуть опудрювати вогнегасну суміш і забезпечувати її текучість. Визначено оптимальні вогнегасні характеристики порошку різної рецептури для гасіння легких металів. Встановлено вплив оптимального складу вогнегасного порошку на процес пожежогасіння, що досліджено згідно з матрицями планів, складених на підставі теорії планування багатофакторних експериментів. Здійснено експериментальні розвідки щодо окремих хімічних складників вогнегасних порошків для гасіння пожеж класу D. З’ясовано, що ефективними хімічними речовинами є хлорид натрію, мелений шлак та амофос. Виконано лабораторні дослідження вогнегасних сумішей, які складаються з натрію хлориду, амофосу, меленого шлаку та аеросилу, стеарату цинку, та визначено параметри гасіння. Встановлено, що оптимальним співвідношенням складників вогнегасного порошку, які забезпечують оптимальну величину інтенсивності подавання, є: амофос 17,5%, NaCI 60%, мелений шлак 20%, аеросил / стеарат цинку 2,5%. Отримані експериментальні результати підтверджені математичним моделюванням із використанням матриць дробових факторних експериментів 2 го порядку. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/12821 2023-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/12669 Title: ДОСЛІДЖЕННЯ СТІЙКОСТІ ТА КРАТНОСТІ КОМПРЕСІЙНОЇ ПІНИ Authors: Великий, Назарій Романович; Ковалишин, Василь Васильович; Войтовия, Тетяна Мирославівна; Пастухов, Павло Васильович Abstract: Проблема. Підвищення ефективності гасіння різного роду пожеж є актуальною проблемою для пожежниківрятувальників України та всього світу. Кожного дня пожежні-рятувальники застосовують різноманітні засоби для гасіння пожеж, порятунку людей, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Однак, сучасні реалії потребують вдосконалення цих засобів. Війна в Україні змінила погляди на низку стратегій з ліквідації пожеж та рятування людей. Саме тому пожежні підрозділи в Україні потребують модернізації техніки, пожежно-технічного оснащення, а також засобів пожежогасіння. Особливу увагу слід приділити нафтовій промисловості. По нафтових резервуарах бувають влучання ракет, внаслідок чого відбувається руйнування резервуарів, вилив нафтопродуктів у великій кількості та може розпочатись масштабна пожежа. Пожежі у резервуарах з нафтою і нафтопродуктами є одними з найскладніших для гасіння. Вони характеризуються величезними матеріальними і екологічними збитками, небезпекою для життя та здоров’я людей [1]. Наслідки такої ситуації ми спостерігали 26 березня 2022 року на нафтобазі у Львові по вулиці Пластовій, на якій розташовано 30 резервуарів різних розмірів та об’ємів. В цей день по зазначеній нафтобазі було задано ракетного удару зі сторони країни-агресорки, внаслідок чого було знищено декілька з них та відбувся витік нафтопродуктів із подальшим загоранням. Загальна площа пожежі становила понад 3000 м². Пожежу вдалось загасити лише через 14 годин. Із засобів пожежогасіння було використано воду та повітряно-механічну піну у великих кількостях. Цей випадок показав, що потрібно впроваджувати нові засоби пожежогасіння або придивитись до тих, які вже певний час активно використовуються закордонними пожежниками. Одним із таких засобів є системи для генерування та подачі компресійної піни, які вже здобули популярність в країнах Європи та США. В Україні такі системи підрозділами ДСНС України не використовуються. Тому розробка систем пожежогасіння компресійною піною та технології їх застосування відповідає інноваційним напрямкам розвитку ДСНС України [2]. Піногенеруюча система із стисненим повітрям (CAFS) – це система, яка використовується в пожежогасінні для подачі вогнетривкої піни для гасіння пожеж або захисту ділянок, що не горять [3,4]. Тому ми провели дослідження з визначення властивостей піноутворювача та подаванням компресійної піни під шар дизельного палива. Мета. Метою роботи є визначення впливу рідини (вода, бензин, дизель) на руйнування піни при «підшаровому» подаванні та при подаванні на поверхню. Методи дослідження. У роботі використовувалися методи аналітичних досліджень використання піни для гасіння пожеж. Методи з визначення показників якості піни, кратності та стійкості. Основні результати досліджень. В цих дослідженнях компресійна піна показала високу стійкість при взаємодії з дизельним пальним та бензином. Під стійкістю піни розуміють її здатність до збереження своєї структури протягом певного проміжку часу. Висновки. За результатами досліджень можна зробити висновок, що компресійна піна, згенерована на основі піноутворювача «Барс S-2», має хорошу стійкість та кратність. При взаємодії компресійної піни з дизельним пальним ми побачили, що піна повністю тримається на поверхні пального та не руйнуюється тривалий час (14285 с при подаванні на шар дизельного пального та 2621 с при подаванні під шар). При взаємодії з бензином компресійна піна має дещо слабшу дію (приблизно у 30 разів меншу стійкість при подаванні на шар бензину та у 6 разів меншу стійкість при подаванні під шар), ніж при взаємодії з дизельним пальним. Ці результати показали можливість використання компресійної піни для «підшарового» гасіння. Станом на сьогодні в пожежно-рятувальних підрозділах України відсутнє відповідне вітчизняне обладнання для подавання компресійної піни, відсутні методичні рекомендації з її використання. «Підшаровий» спосіб гасіння не вивчений в Україні та за її межами, відсутні відповідні нормативні документи. З метою визначення ефективності гасіння компресійною піною в умовах пожежі необхідно провести дослідження з гасіння пожеж в резервуарах з нафтопродуктами «підшаровим» методом та визначити основні вогнегасні властивості піни. Fri, 29 Dec 2023 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/12669 2023-12-29T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/12219 Title: АНАЛІЗ МЕТОДОЛОГІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОЖЕЖНИХ РИЗИКІВ Authors: Оношко, Анатоліївна; Ковалишин, Василь Васильович Thu, 29 Dec 2022 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/12219 2022-12-29T00:00:00Z