https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9889 Sun, 12 Apr 2026 16:26:15 GMT 2026-04-12T16:26:15Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9896 Title: Шумопонижаюча ефективність кущових ялівців у вуличних насадженнях міста Львова Authors: Шуплат, Тарас Ігорович; Попович, Василь Васильович; Баланюк, Володимир Мірчович Abstract: Прогресуючий урбанізаційний процес дуже суттєво впливає на фізіологічне і психоемоційне здоров’я міських мешканців. Одним із видів цього впливу є шумове забруднення. У містах виділяють кілька груп шумів: внутрішні (інженерне, технічне, санітарно-технічне побутове обладнання), зовнішні (автомобільний, залізничний, авіаційний), а також точковий (шум площ, вокзалів) і лінійний (автомагістралі). У м.Львові транспортні шуми є одним із найбільш розповсюджених джерел генерування. За даними дослідників автомобільний транспорт (на відстані 7,5 м) генерує шум в діапазоні 77–83 дБ, легкові автомобілі – 77 дБ, громадські автобуси та вантажівки – 78–83 дБ, залізничний транспорт (на відстані 20 м) – 90–101 дБ, авіаційний транспорт (під трасою) – 98–105 дБ Description: Тому для комфортного життя, праці і в цілому здоров'я міських мешканців, енергію звуку слід понижати. Ефективним засобом впливу є система міського зеленого будівництва. Важливе місце в ній відводи-ться кущовим посадкам представників роду Ялівець (Juniperus L.). Зниження енергії звукової хвилі залежить від ряду морфобіологічних характеристик: габітусу, щільності крони, висотних характеристик, типу і густоти хвої, схеми посадки і розміщення стосовно джерела шуму. Ці параметри є важливими, адже густа, «зелена стіна» зменшує інтенсивність шуму, спричиненого міським транспортом у 3–4 рази Tue, 01 Oct 2019 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9896 2019-10-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9895 Title: Фітонцидна активність кущових ялівців, їх роль у покращенні стану довкілля міста Львова Authors: Шуплат, Тарас Ігорович Abstract: Урбоекосистема, як середовище життя міських жителів, зазнає постійного різностороннього антропогенного впливу, який переважно носить негативний характер. Піддаються забрудненню компоненти навколишнього середовища: повітряний басейн, поверхня і товща ґрунтовий покриву, міські поверхневі і підземні води, рослинний матеріал, який є основою системи озеленення. Особливо небезпечним є забруднення міського повітря. у склад якого індукується широкий спектр небезпечних полютантів, хвороботворних бактерій, котрі, будучи збудниками захворювань, впливають на здоров’я мешканців міста. Description: Важлива роль в оздоровленні міського атмосферного басейну відводиться фітонцидному впливу рослинного покриву. Фітонцидні виділення зменшують бактеріальну забрудненість повітря, збагачують її іонами, які являють собою складний комплекс біологічно активних органічних речовин, що виділяються рослинами в процесі їхньої життєдіяльності. Дані леткі виділення вбивають або ж пригнічують зростання і розвиток бактерій, мікроскопічних грибів і найпростіших паразитів, стимулюючи життєдіяльність мікроорганізмів-антагоністів, створюючи більш безпечніший і сприятливіший для людей життєвий простір. Даний позитивний вплив здійснюють як листяні, так і хвойні рос-лини. Виходячи із інформації з літературних джерел, за якою вченими підраховано, що 1 га ялівцевих насаджень може за добу виділяти до 30 кг летких фітонцидів, що у 6 разів більше, ніж їх виділяє сосна та у 15 разів більше, ніж окремі листяні породи, що дає можливість знищити всі патогенні мікроорганізми у місті середньої величини, було проставлено за мету вивчити рівні фітонцидної активності кущових представників роду JuniperusL. в умовах вуличних посадок IV ЕФП міста Львова. Tue, 01 Oct 2019 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9895 2019-10-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9894 Title: Оцінка успішності інтродукції видів і культиварів кущових ялівців в озелененні КЗЗМ Львова Authors: Шуплат, Тарас Ігорович Abstract: Здійснення інтродукційного процесу кущових ялівців у природно-кліматичних умовах комплексної зеленої зони міста визначає перспективність використання їх у міському озелененні. Йдеться про життєвість, яка полягає у біологічній, екологічній стійкості, здатності до розмноження, адаптації умовам місцезростання. Description: Для аналізу успішності інтродукційного процесу кущових ялівців КЗЗМ Львова використовувались дві методики: П. І. Лапіна і С. В. Сіднєвої (1973) та П. А. Кохно і О. М. Курдюка (1994). Перша об’єднує критерії оцінок успішності інтродукції, присвоюючи виду числове значення та розподіляє на групи перспективності, базовані на фенологічних і біометричних даних. Друга ж полягає в оцінюванні результатів інтродукції за допомогою підрахованого акліматизаційного числа. Дані методики є взаємодоповнюючими та дозволяють оцінити перспективність інтродукційного та акліматизаційного процесу. Tue, 05 Mar 2019 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9894 2019-03-05T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9893 Title: Екологічні проблеми транскордонного характеру пов'язані із забрудненням р. Шкло Authors: Шуплат, Тарас Ігорович; Городна, Оксана Петрівна Abstract: На сучасному етапі розвитку України спостерігається стійка тенденція до зростання антропогенного навантаження на оточуюче довкілля. Взаємодія суспільства і навколишнього середовища стає інтенсивнішою і складнішою. Виходячи із цього все більшого значення набуває вироблення механізму раціонального природокористування та охорона ресурсів, особливо тих, котрі мають рекреаційне призначення. До таких об’єктів й відносяться малі річки, які зазнають антропогенного впливу через засмічення і замулення, понаднормовий скид продуктів виробничої діяльності. Даний процес поступово зменшує їхній рекреаційний потенціал. Description: Подібні процеси мають місце у Яворівському районі Львівської області, де протікає річка Шкло, яка має транскордонне значення, оскільки є правою притокою р. Сяну. Довжина річки – 76 км (у межах України – 32 км). Загальне падіння – 88 м. На Україні є верхня і частково середня течія річки; інша частина розташована на території Польщі. Площа водозбору в межах України становить 562 км2, загальна площа водозбору становить – 863 км2. Основні притоки: Терешка, Ретичин, Гатка (праві); Гноєнець, Віжомля (ліві). Річка протікає через смт. Шкло, місто Яворів, північніше смт. Краковець перетинає Україно-Польський кордон і впадає в р. Сян на північ від міста Радимно Ярославського повіту Підкарпатського воєводства, а звідти у р. Віслу, яка несе свої води у Балтійське море. Sun, 01 Dec 2019 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9893 2019-12-01T00:00:00Z