АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

Abstract

У статті на основі першоджерел досліджено філософські основи дослідження проблем інклюзії. Акцентовано на трьох основних філософських аспектах розвитку інклюзивної освіти: персоналізму, інтуїтивізму та прагматизму. Такий підхід зумовлений тим, що в сучасних дослідженнях з окресленої проблематики переважно домінують раціоналістичні методологічні підходи, натомість ірраціоналістичні теорії часто залишаються поза увагою вчених. У трактуванні авторів філософія персоналізму відіграє важливе методологічне значення, оскільки допомагає з`ясувати сутність унікальності і неповторності кожної дитини, котра має особливі потреби, визначити реальні шляхи її духовно-морального й психофізичного розвитку. Доведено необхідність застосування інтуїтивного методу дослідження, який дозволяє активно сприяти комунікації суб’єктів взаємодії, розкривати їх духовний потенціал, здійснювати пошук шляхів формування мислення у дітей з особливими потребами, активно застосовуючи при цьому мову, культуру, мистецтво. Розкрито основні підходи класиків прагматизму щодо розуміння та прийняття дитини з обмеженими можливостями навчання. Наголошено на ідеї прагматизму, згідно з якою реальна свобода педагога та учня уможливлюється лише у відкритому демократичному суспільстві. Водночас жодна особистість не повинна відчувати себе «зайвою», непотрібною суспільству, інакше це призводить до депресії, душевного розпачу і втрати сенсу життя.