ЕСТЕТИЧНИЙ АСПЕКТ СПРИЙМАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА

Abstract

У статті аналізується сутність і зміст «сприйняття» у професійній діяльності соціального працівника, обґрунтовується його естетичний аспект. Наголошено, що важливим структурним елементом естетичної свідомості соціального працівника є естетичне сприймання. Визначено, що основою сприймання виступає єдність різних аспектів, властивостей об’єкта, що діє як комплексний подразник. Сприймання залежить не лише від інформації органів чуття, а й від настрою, очікувань, життєвого досвіду людини тощо. На відміну від відчуттів, які віддзеркалюють лише окремі властивості та якості предметів, сприймання є завжди цілісним і предметним, воно об’єднує відчуття, що йдуть від численної низки аналізаторів. Проаналізовано естетичні сприймання, які можуть бути повними і неповними, глибинними і поверховими, швидкими (динамічними) і повільними, стереотипними і нестереотипними тощо. Обґрунтовано що естетичне сприймання – це завжди складний психічний і духовний процес діяльності суб’єкта, його осмислення, оцінка як творів мистецтва, так і реальних явищ природи, суспільства тощо. Принагідно зазначено, що естетичне сприймання може бути адекватним і неадекватним, це залежить передусім від загального рівня культури, художньої освіченості суб’єкта сприйняття. Неадекватність сприймання є часто-густо відчутною не лише у сфері різних видів мистецтва, а й у сфері соціальної роботи. Доведено, що естетичний аспект проблеми сприймання у професійній діяльності соціального працівника із суб’єктами, які мають особливі потреби, повинен набувати характеру неперервності, динамічності й адекватності. При цьому мають враховуватися зміни, які відбуваються не лише в процесі розвитку особистості пацієнта, а й у всьому соціумі.