Жінки в системі національної безпеки Ізраїлю: шлях до гендерної рівності

Abstract

У статті досліджено участь жінок у системі національної безпеки Ізраїлю та проаналізовано особливості гендерної інтеграції у Збройних силах цієї країни. Висвітлено історичні етапи становлення жіночої військової служби, основні нормативно-правові зміни та соціальні чинники, які сприяли залученню жінок до сектору безпеки. Окреслено сучасні тенденції щодо розширення участі жінок у бойових підрозділах, підготовці офіцерського складу та формуванні інклюзивної військової культури. На основі праць ізраїльських дослідників (Shir Daphna-Tekoah, Ayelet Harel-Shalev, Ilan Harpaz-Rotem) розкрито вплив військової служби на психологічний стан і соціальну адаптацію жінок-військовослужбовиць. Проведено порівняльний аналіз із практиками країн ЄС і НАТО, що дозволило визначити унікальність ізраїльського досвіду, зумовлену постійними воєнними загрозами, системою загального призову та суспільною підтримкою гендерної рівності у військовій сфері. Обґрунтовано, що для України, яка перебуває у стані війни, досвід Ізраїлю є релевантним з огляду на подібні виклики – тривалу мобілізацію, необхідність ефективного використання людського потенціалу та забезпечення морально психологічної стійкості армії. Запропоновано напрями адаптації ізраїльських практик до українських умов, зокрема запровадження системного гендерного мейнстримінгу у секторі безпеки, проведення гендерного аудиту військових частин, створення інституту радників з гендерних питань при Генеральному штабі та посилення психологічної підтримки жінок-військовослужбовиць. Результати дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення: вони сприяють глибшому розумінню ролі жінок у секторі безпеки, розкривають потенціал гендерної рівності для підвищення ефективності та стійкості збройних сил, а також окреслюють перспективи подальших реформ у сфері оборонної політики України.