Please use this identifier to cite or link to this item:
https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17097Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.author | Логвиненко, Вікторія Михайлівна | - |
| dc.date.accessioned | 2025-12-19T09:45:53Z | - |
| dc.date.available | 2025-12-19T09:45:53Z | - |
| dc.date.issued | 2025-12-20 | - |
| dc.identifier.issn | 3041-1572 | - |
| dc.identifier.uri | https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17097 | - |
| dc.description.abstract | У статті розглядаються епістемологічні та методологічні засади формування дослідницької компетентності здобувачів вищої освіти як одного з ключових завдань сучасної освітньої системи. Підкреслено, що дослідницька компетентність не може обмежуватися лише практичними навичками організації та проведення наукових пошуків, адже вона передбачає глибоке розуміння природи наукового знання, його меж, методів здобуття та перевірки. Емпіричні дослідження свідчать, що значна частина студентів має труднощі з опануванням теоретичних аспектів науки, що ставить під сумнів їхню готовність до виконання складних дослідницьких завдань коли знання постійно оновлюються, а наукові парадигми змінюються. Особливу увагу приділено інтеграції епістемологічних підходів у зміст освітніх програм, зокрема на рівні підготовки докторів філософії. Показано, що філософія науки виступає важливим освітнім компонентом, який забезпечує світоглядне та аксіологічне осмислення науки як соціокультурного феномена, сприяє розвитку критичного мислення, рефлексії та відповідального ставлення до наукової діяльності. Аналіз сучасних навчальних видань і наукових праць демонструє, що філософія науки охоплює широкий спектр проблем: від демаркації науки й псевдонауки та визначення критеріїв науковості до розгляду культурних, моральних і аксіологічних вимірів наукової творчості. У статті акцентується на багаторівневій структурі методології науки, співвідношенні методу і методології, а також на різних підходах до пізнання – структурному, функціональному, інформаційному, імовірнісному та модель ному. Показано, що саме ці аспекти створюють підґрунтя для гнучкої та відповідальної дослідницької діяльності. Важливим елементом формування дослідницької компетентності визначено етос науковця та дотримання принципів академічної доброчесності, які забезпечують легітимність наукової практики та довіру суспільства до результатів досліджень. Зроблено висновок, що інтеграція епістемологічних і методологічних засад у зміст освітніх програм є необхідною умовою підготовки майбутніх науковців. Філософія науки постає як методологічний та аксіологічний фундамент, що поєднує теоретичні та практичні аспекти дослідження, сприяє розвитку культури відповідального наукового мислення та формує цілісну дослідницьку компетентність здобувачів вищої освіти. | en_US |
| dc.publisher | Суспільство та національні інтересиˮ: журнал. 2025. № 12(20) 2025. С. 489-497. https://doi.org/10.52058/3041-1572-2025-12(20)-489-497 | en_US |
| dc.subject | дослідницька компетентність | en_US |
| dc.subject | епістемологія | en_US |
| dc.subject | методологія науки | en_US |
| dc.subject | філософія науки | en_US |
| dc.subject | наукове знання | en_US |
| dc.subject | критичне мислення | en_US |
| dc.subject | академічна доброчесність | en_US |
| dc.title | Епістемологічні та методологічні засади дослідницької компетентності здобувачів вищої освіти | en_US |
| dc.title.alternative | Epistemological and methodological foundations of research competence in higher education students | en_US |
| Appears in Collections: | 2025 | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Логвиненко_12_20_2025.pdf | 1.96 MB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.