Please use this identifier to cite or link to this item: https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17097
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorЛогвиненко, Вікторія Михайлівна-
dc.date.accessioned2025-12-19T09:45:53Z-
dc.date.available2025-12-19T09:45:53Z-
dc.date.issued2025-12-20-
dc.identifier.issn3041-1572-
dc.identifier.urihttps://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17097-
dc.description.abstractУ статті розглядаються епістемологічні та методологічні засади формування дослідницької компетентності здобувачів вищої освіти як одного з ключових завдань сучасної освітньої системи. Підкреслено, що дослідницька компетентність не може обмежуватися лише практичними навичками організації та проведення наукових пошуків, адже вона передбачає глибоке розуміння природи наукового знання, його меж, методів здобуття та перевірки. Емпіричні дослідження свідчать, що значна частина студентів має труднощі з опануванням теоретичних аспектів науки, що ставить під сумнів їхню готовність до виконання складних дослідницьких завдань коли знання постійно оновлюються, а наукові парадигми змінюються. Особливу увагу приділено інтеграції епістемологічних підходів у зміст освітніх програм, зокрема на рівні підготовки докторів філософії. Показано, що філософія науки виступає важливим освітнім компонентом, який забезпечує світоглядне та аксіологічне осмислення науки як соціокультурного феномена, сприяє розвитку критичного мислення, рефлексії та відповідального ставлення до наукової діяльності. Аналіз сучасних навчальних видань і наукових праць демонструє, що філософія науки охоплює широкий спектр проблем: від демаркації науки й псевдонауки та визначення критеріїв науковості до розгляду культурних, моральних і аксіологічних вимірів наукової творчості. У статті акцентується на багаторівневій структурі методології науки, співвідношенні методу і методології, а також на різних підходах до пізнання – структурному, функціональному, інформаційному, імовірнісному та модель ному. Показано, що саме ці аспекти створюють підґрунтя для гнучкої та відповідальної дослідницької діяльності. Важливим елементом формування дослідницької компетентності визначено етос науковця та дотримання принципів академічної доброчесності, які забезпечують легітимність наукової практики та довіру суспільства до результатів досліджень. Зроблено висновок, що інтеграція епістемологічних і методологічних засад у зміст освітніх програм є необхідною умовою підготовки майбутніх науковців. Філософія науки постає як методологічний та аксіологічний фундамент, що поєднує теоретичні та практичні аспекти дослідження, сприяє розвитку культури відповідального наукового мислення та формує цілісну дослідницьку компетентність здобувачів вищої освіти.en_US
dc.publisherСуспільство та національні інтересиˮ: журнал. 2025. № 12(20) 2025. С. 489-497. https://doi.org/10.52058/3041-1572-2025-12(20)-489-497en_US
dc.subjectдослідницька компетентністьen_US
dc.subjectепістемологіяen_US
dc.subjectметодологія наукиen_US
dc.subjectфілософія наукиen_US
dc.subjectнаукове знанняen_US
dc.subjectкритичне мисленняen_US
dc.subjectакадемічна доброчесністьen_US
dc.titleЕпістемологічні та методологічні засади дослідницької компетентності здобувачів вищої освітиen_US
dc.title.alternativeEpistemological and methodological foundations of research competence in higher education studentsen_US
Appears in Collections:2025

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Логвиненко_12_20_2025.pdf1.96 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.