Please use this identifier to cite or link to this item: https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17117
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorВеликий, Роман Георгійович-
dc.contributor.authorАйзенбарт, Л. М.-
dc.contributor.authorСкляр, І. О.-
dc.date.accessioned2025-12-24T17:35:46Z-
dc.date.available2025-12-24T17:35:46Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.issnISSN 2663-4880 (print), ISSN 2663-4899 (online)-
dc.identifier.urihttps://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17117-
dc.description.abstractСтаття присвячена аналізу української літератури періоду 2022–2024 років як механізму осмислення травма тичного досвіду війни, спричиненої повномасштабним вторгненням росії в Україну. Мета роботи – провести комп лексне дослідження щодо відображення теми війни та духовних травм у сучасній українській літературі, з метою виявлення наративних стратегій, психологічних механізмів та етичних профілів персонажів. Методологія дослі дження базується на якісному аналізі літературних текстів, включаючи прозу, поезію та драму, з використанням підходів психоаналізу, культурної антропології для інтерпретації травматичних мотивів. Наукова новизна дослі дження полягає в систематизації психологічних особливостей літератури воєнного періоду як феномена «подвійної травми», зовнішньої та внутрішньої, з акцентом на інновації, такі як «включена присутність» та «оборона присут ності». Дослідження розкриває літературу як механізм культурної пам’яті, що трансформує травму в ресурс наці ональної стійкості. Було виділено подвійність літератури як документального свідчення та психотерапевтичного дискурсу, де травма інтегрується в індивідуальну та колективну свідомість через стратегії фрагментації, повтору, поліфонії голосів та порушення хронології подій. У аналізованих творах виявлено роздвоєність між мовчанням і свідченням, що проявляється в амбівалентних психічних станах персонажів, де вразливість поєднується з гідністю та стійкістю. Дослідження встановлює посилення тенденції до гібридності жанрів, де документальна правдивість переплітається з художньою рефлексією, формуючи моделі характерів як колективних образів спротиву. Прак тична цінність дослідження полягає в визначенні інструментів для психотерапевтичного використання літератури як засобу колективного переживання травми, що може застосовуватися в освітніх програмах та культурних ініціа тивах для підтримки психічного здоров’я суспільства. Дослідження популяризує сучасну українську літературу на міжнародному рівні через переклади, для посилення глобального розуміння наслідків невтихаючої війни.en_US
dc.language.isouaen_US
dc.publisherЗакарпатські філологічні студіїen_US
dc.subjectлітератураen_US
dc.subjectвійнаen_US
dc.subjectтравмаen_US
dc.subjectукраїнські авториen_US
dc.subjectнаративen_US
dc.subjectпсихологічна стійкістьen_US
dc.titleЛІТЕРАТУРА ЯК СПОСІБ ОСМИСЛЕННЯ ТРАВМИ: ВОЄННА ТЕМА У ТВОРАХ 2022–2024 РОКІВen_US
dc.title.alternativeLITERATURE AS A WAY OF COMPREHENDING TRAUMA: THE WAR THEME IN WORKS OF 2022–2024en_US
dc.typeArticleen_US
Appears in Collections:2025

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
ЛІТЕРАТУРА ЯК СПОСІБ ОСМИСЛЕННЯ ТРАВМИ.pdf416.26 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.