Основні аспекти державної політики у сфері сімейного виховання та соціалізації

Abstract

Статтю присвячено комплексному аналізу змісту, структури та ключових напрямів державної полі-тики у сфері сімейного виховання та соціалізації дітей і молоді в Україні. У роботі обґрунтовано зна-чення сім’ї як провідного соціального інституту, що забезпечує відтворення населення, формування ціннісних орієнтацій, соціальну адаптацію й розвиток особистості. Показано, що ефективність вихов-ної функції сім’ї безпосередньо залежить від узгодженості державної, освітньої та соціальної політики, а також від здатності інституцій реагувати на сучасні соціокультурні трансформації.Визначено основні виклики сімейного виховання, пов’язані з економічною нестабільністю, зміною культурно-ціннісних норм, інформаційним перенавантаженням, кризою батьківських компетентностей і демографічними тенденціями. Розкрито вплив воєнних дій на сім’ї з дітьми та особливості забезпе-чення їхньої соціалізації в умовах міграційних процесів, порушення звичних моделей взаємодії та під-вищених ризиків соціальної вразливості.Проаналізовано нормативно-правове забезпечення реалізації державної сімейної політики, визначено компетенції органів державної влади та роль освітніх, наукових, соціальних і медійних інституцій у фор-муванні сприятливого соціалізаційного простору. Підкреслено важливість впровадження міжвідомчих підходів, розбудови партнерства між сім’єю та закладами освіти, а також інтеграції соціалізаційного компонента у зміст освітніх програм. Зроблено висновок, що модернізація державної політики у сфері сімейного виховання має ґрунтуватися на системності, науковій обґрунтованості та орієнтації на підви-щення якості життя сімей, зміцнення їхнього виховного потенціалу й гармонійний розвиток особистості.