ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ОХОРОНИ ДИТИНСТВА: ПРИЧИНИ ДИТЯЧОЇ БЕЗДОГЛЯДНОСТІ ТА БЕЗПРИТУЛЬНОСТІ

Abstract

Проаналізовано причини дитячої бездоглядності та безпритульності. З’ясовано сутність понять “бездоглядні діти” і “безпритульні діти”, зокрема: “безпритульні діти” — це “діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім’ю або дитячі заклади, де вони виховувались і не мають певного місця проживання”, “бездоглядні діти” — це “діти, які мають сім’ю та визначене місце проживання, однак не забезпечені сприятливими умовами для духовного чи фізичного розвитку”. Установлено, що існує велика кількість причин, що призводять до дитячої бездоглядності та безпритульності. Ці причини є досить різноманітними, стосуються основних сфер життєдіяльності людини та є взаємопов’язаними між собою. Причини виникнення і поширення дитячої бездоглядності та безпритульності багатоаспектні. Вони мають комплексний характер, обумовлені системою правових і соціально-політичних умов функціонування держави, станом суспільної моралі, положенням інституту сім’ї у суспільстві. Виявлено, що явище дитячої бездоглядності та безпритульності спричинене значною мірою кризою сімейних взаємин, збільшенням числа неблагополучних сімей, послабленням виховної функції сім’ї. Акцентовано увагу на необхідності розроблення та впровадження цілісної державної системи захисту та допомоги бездоглядним і безпритульним дітям.