Концептуалізація історичної пам’яті та моделювання національної ідентичності в художньому дискурсі сучасної української літератури

Abstract

У статті розглянуто проблеми концептуалізації історичної пам’яті та моделювання національної ідентичності в художньому дискурсі сучасної української літератури. Актуальність розвідки зумовлена потребою осмислення травматичного історичного досвіду постзалежного суспільства, що сформувався під впливом таких подій, як Голокост, політичні репресії, голодомори та воєнні катастрофи. У цьому контексті художня література розглядається як репрезентативний інструмент відображення трансформацій суспільної свідомості та переоцінки минулого. Методологічну основу дослідження становить поєднання наративного, культурологічного та інтерпретаційного підходів, що дозволяє виявити специфіку функціонування пам’ятних наративів у структурі художнього тексту. У процесі аналізу встановлено, що історична пам’ять у сучасному літературному дискурсі постає як когнітивно-смислова конструкція, яка формується через взаємодію індивідуального й колективного досвіду. З’ясовано, що художній текст виконує репрезентативну та конструктивну функції, оскільки сприяє трансформації травматичного досвіду у символічні форми культурної пам’яті. Водночас доведено, що моделювання національної ідентичності реалізується через систему наративних стратегій, які інтегрують історичні уявлення, культурні традиції та емоційно-ціннісні орієнтири. Значну увагу приділено аналізу мілітарного наративу новітньої української літератури, у межах якого актуалізуються дискурси пам’яті та № 1453 ідентичності, а також простежується антиколоніальний вимір осмислення війни. На матеріалі творів сучасних українських письменників проаналізовано механізми інтеріоризації травматичного досвіду, деконструкції офіційних історичних наративів та формування альтернативних моделей пам’яті. Зокрема, доведено, що художній дискурс функціонує як простір переосмислення минулого, у якому індивідуальні свідчення інтегруються у структуру колективної пам’яті. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленим вивченням наративних стратегій репрезентації історичної пам’яті в різножанровому художньому дискурсі.