ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ В РЯТУВАЛЬНИКІВ

Abstract

Професійна діяльність фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій належить до найбільш соціально значущих, відповідальних і небезпечних видів праці, особливо в умовах воєнного стану. Виконання службових обов’язків рятувальниками супроводжується постійним впливом інтенсивних стресогенних чинників, що спричиняють значне психоемоційне та фізіологічне навантаження на особистість. У зв’язку з цим проблема формування та розвитку стресостійкості працівників цивільного захисту набуває особливої актуальності, оскільки саме вона забезпечує здатність ефективно діяти в екстремальних умовах професійної діяльності. Наукові дослідження свідчать, що діяльність рятувальників відбувається в умовах підвищеної небезпеки, невизначеності та дефіциту часу, коли ситуації розвиваються раптово й часто є неконтрольованими. За таких обставин працівники ДСНС повинні вміти швидко мобілізувати внутрішні ресурси, приймати оперативні рішення та підтримувати високу ефективність професійних дій навіть в умовах значного фізичного й емоційного виснаження. Саме тому стресостійкість розглядається як одна з ключових професійно важливих якостей рятувальника, що забезпечує здатність протидіяти негативному впливу стрес-факторів і зберігати психологічну рівновагу в критичних ситуаціях.