Please use this identifier to cite or link to this item: https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18683
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorБабій, Ірина Володимирівна-
dc.contributor.authorКонівіцька, Тетяна Ярославівна-
dc.date.accessioned2026-07-09T06:00:05Z-
dc.date.available2026-07-09T06:00:05Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.urihttps://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18683-
dc.description.abstractУ статті досліджено особливості використання соціальних мереж у кризовій комунікації ДСНС. Актуальність тематики зумовлена активним функціонуванням цифрових платформ у системі оперативного інформування населення в умовах кризових ситуацій. Соціальні мережі у сучасному медіапросторі забезпечують швидке поширення офіційних повідомлень, підтримують постійний комунікаційний зв’язок між держав ними структурами та громадськістю, а також сприяють оперативному реагуванню населення на надзвичайні події. Значну увагу зосереджено на мовному оформленні кризових повідомлень ДСНС, оскільки лаконічність, стандартизованість і точність мовних конструкцій безпосередньо впли вають на ефективність сприйняття інформації аудиторією. Проаналізовано наукові засади до організації кризових комунікацій, функціонування медіа у кризових умовах, використання цифрових технологій та чат-ботів у системі публічного інформування населення. Установлено, що ефективність кризової комунікації визначається своєчасністю поширення достовірної інформації, відкритістю офіційних джерел, адаптацією повідомлень до специфіки цифрової аудиторії та постійним моніторингом інформаційного простору. Доведено, що соціальні мережі ДСНС функціонують як комплексна система кризового інформування населення. Офіційні сторінки служби у Facebook, Telegram, Instagram, TikTok і X (Twitter) забезпечують швидке поширення оперативних повідомлень, візуальних матеріалів, геолокаційних попереджень та інструкцій щодо безпечної поведінки. Визначено, що повідомлення кризового характеру характеризуються переважанням коротких синтаксичних конструкцій, дієслів теперішнього часу, віддієслівних іменників та стандартизованих лексем, зокрема «ліквідація наслідків», «евакуація населення», «пошуково-рятувальні роботи», «оперативна інформація», «не ігноруйте сигнали небезпеки». Зазначені мовні моделі посилюють інформативність повідомлень і формують у користувачів чітке розуміння рівня загрози та необхідних дій. Встановлено, що поєднання текстових повідомлень із фото-, відеоматеріалами, інфографікою та інтерактивними елементами підвищує рівень залучення аудиторії та сприяє швидкому засвоєнню критично важливої інформації. Особливу роль у структурі кризової комунікації ДСНС відіграють чат-боти, які забезпечують оперативне оповіщення населення, дублювання офіційних повідомлень і консультативну підтримку громадян щодо алгоритмів дій у надзвичайних ситуаціях. Результати дослідження підтверджують, що цифрові платформи ДСНС формують ефективну систему кризової комунікації, орієнтовану на підтримання суспільної довіри, координацію взаємодії з населенням та мінімізацію деструктивного впливу кризових ситуацій.en_US
dc.language.isouaen_US
dc.subjectкризова комунікація, соціальні мережі, ДСНС, цифрові платформи, медіакомунікація, кризове інформування, чат-боти, мовні конструкції, медіаповідомлення, інформаційна взаємодія.en_US
dc.subjectсrisis communication, social media, SESU, digital platforms, media communication, crisis information dissemination, chatbots, language constructions, media messages, information interaction.en_US
dc.titleВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У КРИЗОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ ДСНСen_US
dc.title.alternativeUSE OF SOCIAL MEDIA IN CRISIS COMMUNICATION OF THE STATE EMERGENCY SERVICE OF UKRAINEen_US
dc.typeArticleen_US
Appears in Collections:2026

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Вісник 6(48) (1).pdf780.07 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.