Психологічні особливості переживання почуття провини дружинами військовослужбовців в умовах воєнного стану

Abstract

У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз та емпіричне дослідження психологічних особливостей переживання почуття провини дружинами військовослужбовців в умовах воєнного стану в Україні. Актуальність проблеми зумовлена високою стресогенністю суспільних трансформацій, емоційним розщепленням жінок між «цивільним» та «воєнним» світами, а також хронічною залученістю у травматичний досвід партнерів- комбатантів. Метою роботи є теоретико-емпіричний аналіз психологічних особливостей та прояв почуття провини у дружин військовослужбовців. Теоретичний аналіз засвідчив, що почуття провини у дружин військовослужбовців не обмежується проявами ситуативної емоційної реакції, а постає як складний екзистенційний і вторинно-травматичний феномен. Його формування зумовлюється поєднанням гіпервідповідальності, переживання «провини вцілілого» та сепараційної тривоги. Емпіричну базу склали 35 дружин військовослужбовців (середній вік – 29 років), які постійно перебувають на території України. Дослідження реалізовано за допомогою діагностичного комплексу методик: «Опитувальник провини» К. Куглер, У. Джонс, тест «Вимірювання почуття провини і сорому» (TOSCA) Дж. Тангней, Шкала тривоги Спілбергера-Ханіна (STAI), методики діагностики суб'єктивного відчуття самотності Д. Рассела, М. Фергюсона та депресивних станів. За результатами кореляційного аналізу виявлено, що почуття провини у жінок має гострий характер і прямо пов'язане з провиною-станом та особис- тісною тривожністю. Зафіксовано обернений зв'язок провини із емоційною відстороненістю (байдужістю), що свідчить про неможливість екологічного дистанціювання від травми партнера. Виокремлено плеяду, центром якої є рівень депресії, що прямо корелює з провиною-рисою, провиною-станом та суб'єктив- ною самотністю.