СУГЕСТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АНГЛОМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ У ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ВЕРБАЛЬНИЙ РЕПРЕЗЕНТАНТ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ МОВНОЇ БЕЗПЕКИ

Abstract

У статті досліджено сугестивну специфіку сучасного англомовного шахрайського дискурсу, який функціонує в межах віртуального простору. Глобалізація інформаційних потоків та перенесення бізнесової, фінансової та повсякденної комунікації в інтернет-мережу актуалізували вивчення нових деструктивних жанрів. Оскільки англійська мова є домінантним кодом міжнародної цифрової взаємодії, саме її текстовий простір стає основним майданчиком для реалізації фішинг-атак. Мова у цьому контексті розглядається не лише як засіб передачі дезінформації, а як складний інструмент впливу на когнітивну сферу адресата. Дослідження зумовлене наявною суперечністю між високою технологічною захищеністю цифрових платформ та вразливістю «людського фактора», який зловмисники експлуатують за допомогою соціальної інженерії. Традиційні автоматизовані системи безпеки (спам-фільтри) фокусуються на технічних параметрах повідомлень, проте часто виявляються неефективними проти нових, лінгвістично адаптованих і згенерованих штучним інтелектом текстів. У зв’язку з цим постає проблема відсутності чітких лінгвістичних критеріїв диференціації маніпулятивного контенту, що створює прямі виклики для мовної безпеки користувачів, підриваючи їхню здатність вчасно розпізнавати комунікативні загрози. Метою наукової праці є виявлення та класифікація мовних маркерів прихованого впливу, що виступають вербальними репрезентантами сугестивного потенціалу в англомовній комунікації у цифровому середовищі, задля обґрунтування засад мовної безпеки. Для реалізації поставленої мети авторами було сформовано корпус англомовних фішингових повідомлень, які підлягали комплексному аналізу за допомогою методів лінгвопрагматики та критичного дискурс-аналізу. За результатами дослідження встановлено, що вербальний репрезентант сугестії системно виявляється на кількох мовних рівнях. Обґрунтовано лексико-семантичні стратегії штучного дефіциту часу, псевдоавторитету та залякування. На прагма-синтаксичному рівні виокремлено домінування пасивних конструкцій для імітації офіційних сповіщень та надмірне вживання імперативів. Особливу увагу приділено лінгвістичним аномаліям (помилкам нейтивомовних авторів), які руйнують сугестивний ефект тексту. Доведено, що маркування цих елементів є основою лінгвістичного складника мовної безпеки в мережі. Практична цінність роботи полягає у можливості використання її висновків під час викладання курсів ділової англійської мови та медіаграмотності для студентів-філологів.