ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДИ У ПРИРОДНИХ ДЖЕРЕЛАХ М.ЛЬВОВА

Abstract

Головним призначенням прісноводних екосистем є забезпечення питних потреб, з дотриманням вимог щодо якості води з метою охорони здоров'я. Якісна свіжа вода потрібна не лише для забезпечення питних потреб населення, але й для багатьох технологічних цілей. Чим чистішою є вода у джерелі, тим меншими будуть витрати на водопідготовку. Отже, якість води у природних джерелах є важливим фактором не лише для питного водопостачання чи для досягнення вищого економічного ефекту виробництв, а й також сприяє розвитку біорізноманіття, що у свою чергу є корисним як для навколишнього середовища, так і для суспільства в цілому. Водопостачання міста Львова здійснюється виключно з підземних джерел, розміщених на відстані від 20 до 80 км, відтак всюди вона якісна, але різниться хімічним складом, а тому і властивостями. Проте досить поширеною серед мешканців міста є думка, що вода з природних джерел є кращою за водопровідну. На території Львова, Брюхович та м.Винник є більше десяти таких джерел, вода з яких використовується мешканцями міста і сіл. Мета роботи. На основі проведених досліджень визначити чи придатна для питних потреб вода у джерелах розташованих на території міста. Внаслідок проведених досліджень було встановлено, що вода з джерел розташованих на території міста Львова непридатна для використання для питних потреб. Як показали результати досліджень, у всіх пробах джерельної води вміст кальцію та магнію є суттєво вищим, ніж у пробі відібраній у водопровідній мережі міста. Показники загальної жорсткості у воді з усіх джерел значно перевищують ГДК. Вміст сульфатів, хлоридів, нітратів, нітритів та іонів амонію у всіх пробах джерельної води значно вищим, ніж у водопровідній. Вміст сумарного амоній-іону у воді з джерела №3 майже сягає граничної межі норми (0,95ГДК). Вміст свинцю у всіх пробах відібраних із джерел перевищує ГДК.