Безпекологічні засади управління інформаційними системами та проектами у цивільному захисті

Abstract

Монографія «Безпекологічні засади управління інформаційними системами та проектами в цивільному захисті» є спробою систематизувати та виокремити процеси управління безпекою в проектах. Сучасні світові тенденції показують як розвиток старих, так і появу нових стандартів з управління проектами, які удосконалюють та доповнюють процеси управління проектами. Попри те, навіть в найбільш відомих стандартах з управління проектами, таких як P2M чи PMBOK, немає окремого процесу управління безпекою. Якщо розглядати проекти, життєвий цикл продукту яких не перебільшує 1-2 роки (скажімо, проект розробки мобільного додатка чи смартфона), то можливо цей процес і не потрібен для такого класу проектів. Проте, є великі інфраструктурні проекти, будівельні проекти створення об’єктів з масовим перебуванням людей. Такий клас проектів передбачає життєвий цикл продукту, який вимірюється десятиліттями. Тому на наш погляд сучасні стандарти з управління проектами не можуть бути універсальними стосовно процесів управління як для мініпроектів, так і для великомасштабних мегапроектів. Аналіз масштабних катастроф, аварій та надзвичайних ситуацій (НС) доводить, що основними їх причинами є нехтування питаннями безпеки на стадіях життєвих циклів планування та реалізації проектів створення чи розвитку складних організаційно-технічних об’єктів та систем. Сучасні тенденції людської життєдіяльності, пов’язані з такими загрозами для безпеки життєдіяльності, як природні світові катаклізми та масштабні пожежі, екологічні і техногенні катастрофи, лісові пожежі, зокрема в зоні Чорнобильської АЕС, також пожежа на нафтобазі компанії “БРСМ-Нафта” (Україна) чи пожежа в торгово-розважальному центрі м. Кемерово (Росія), підтверджують, що на противагу існуючій парадигмі управління проектами, спрямованій на ціннісно-орієнтоване управління, необхідні дієві механізми безпеко-орієнтованого управління проектами. Основні тенденції розвитку суспільства в умовах нестабільного оточення та прояви кризових явищ показали необхідність перезавантаження існуючих парадигм управління в проектному менеджменті на основі конвергенції методологій принципово нових підходів типу систем Kaizen та Kanban з механізмами нової методології безпеко-орієнтованого управління проектами розвитку складних організаційно-технічних систем. У цьому контексті безпеку можна розглядати як на стадії експлуатації продукту проекту, так і під час реалізації проекту. Що стосується другого випадку, то більшість критичних параметрів безпеки можна було б врахувати на стадіях планування та реалізації проекту. Проте, у чинних методологіях управління проектами, таких як PMBOK, P2M, PRINCE2, стандартах IPMA та ISO, не враховано такий компонент управління як безпека проекту. Це поняття опосередковано фігурує здебільшого як компонент цінності або якості проекту. Також відомі приклади дослідження компонента безпеки проекту в розрізі галузі проектного менеджменту – управлінні ризиками. На наш погляд, поняття безпека проекту є уніфікованою категорією, яку необхідно досліджувати як окрему галузь управління проектами. Це пояснюється тим, що при реалізації окремих проектів, які характеризуються високою складністю, нехтування питаннями безпеки може знівелювати основну ціль проекту, а саме – створення унікального продукту чи послуги. Так, ефект від закриття проекту і введення в експлуатацію продукту проекту при можливій загрозі з позицій безпеки є неспіврозмірним з можливою отриманою цінністю від цього проекту. Теоретичні та прикладні питання розробки методів, моделей та механізмів управління проектами розвитку складних соціально-економічних систем та високотехнологічних об’єктів, пов’язаних із підвищенням умов безпеки, та ті, що враховують умови виникнення НС, відображені у роботах С.Д. Бушуєва, К.В. Кошкіна, С.К. Чернова, І.В. Чумаченка, І.В. Кононенка, В.Д. Гогунського, Р. Арчибальда, В.М. Буркова, І. Кліленда, Х. Танаки, Ю.П. Рака, В.А. Рача, Н.С. Бушуєвої, С.І. Нєізвесного та інших. При цьому проведений аналіз результатів досліджень вказує на відсутність в них комплексного підходу до вирішення проблеми безпеко-орієнтованого управління проектами розвитку складних організаційно-технічних систем. Оскільки проект реалізовується в окремому чітко визначеному часовому інтервалі, в межах життєвого циклу проекту, а продукт цього проекту може експлуатуватися в часі відносно нескінченно, то відповідно, управління безпекою проекту повинно врахувати ці моменти експлуатації готового продукту проекту. Окремі підходи до розроблення сервісних моделей продукту проекту розглядають сервісну модель як засіб формалізувати основні експлуатаційні характеристики майбутнього продукту проекту, але не виділяють окремо параметри безпеки проекту. Саме тому, управління безпекою проекту має пріоритетне значення при реалізації проектів в специфічних галузях людської життєдіяльності, пов’язаних з високою ймовірністю нештатних чи НС, кризових явищ на об’єктах та складних організаційно-технічних системах з масовим перебуванням людей, небезпечних виробництвах, що вказує на беззаперечну актуальність розв’язку поставленої проблеми, яка має загальнодержавне значення. Монографія буде цікавою для широкого кола читачів: наукових та науково-педагогічних працівників, практиків.