ДІЯЛЬНІСНИЙ ТА КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХОДИ ДО НЕПЕРЕРВНОГО САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ РЯТУВАЛЬНИКІВ

Abstract

У статті на основі діяльнісного та компетентнісного методологічних підходів представлено результати теоре тичного аналізу наукових аспектів дослідження неперервного саморозвитку майбутніх рятувальників. Проаналі зовано та розкрито особливості зазначених підходів неперервного саморозвитку фахівців у процесі професійної підготовки у закладах вищої освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Виявлено, що автори різ няться у трактуванні підходів, зокрема діяльнісний: апелює до внутрішньої активності особистості, яка зумовлена специфікою змісту й методів підготовки; сприяє опануванню відповідних професійних дій, які не можуть сформу ватися в людини, що не засвоїла певних знань; має на меті «розуміння процесу навчання як процесу діяльності». Компетентнісний: спрямовує освітній процес на формування знань, умінь, навичок; базується на концепції світо вих стандартів освіти; спрямовує освітній процес на формування й розвиток базових компетентностей фахівця; є інтегральним проявом професіоналізму; характеризує модель професійної підготовки. Доведено, що діяльнісний підхід визначає спрямованість змісту освітнього процесу ЗВО ДСНС України на розвиток активності майбутніх рятувальників, розкриваючи їхні навчально-функціональні потенції. Своєю чер гою, компетентнісний підхід сприяє переорієнтації освітнього процесу на практичний результат, тобто на можли вість майбутніх фахівців ДСНС України самовдосконалюватися, застосовуючи набуті знання та опановані вміння саморозвитку для набуття професійного досвіду. Ці методологічні підходи в освітньому процесі ЗВО є нероз ривно пов’язаними. Це свідчить про те, що в процесі професійної підготовки майбутні рятувальники усвідомлено виконують функції та обов’язки галузі безпеки людини, обмірковують їх реалізацію, оцінюють їх важливість для себе, тим самим розвиваючи особистісну компетентність у фаховій життєдіяльності.