Мовна освіта та мовний компонент як елемент протидії гібридним загрозам в Україні

Abstract

У статті розглядається роль мовної освіти та мовної складової як елемента протидії гібридним загрозам в Україні. Мова досліджується як символ національної ідентичності та об’єднуюча сила українців перед обличчям зовнішніх загроз. Огляд літератури досліджує мовний зсув і перехід з російської на українську, зокрема серед російськомовних українців, як акт опору та утвердження української ідентичності. Дані опитування показали, що 90,5% респондентів вважають українську мову важливою, а 88,5% вважають за потрібне спілкування виключно українською в межах України. Зазначимо, що 41% російськомовних українців вже повністю або частково перейшли на українську після вторгнення. Дослідження також виявило зниження частки жителів України, які розмовляють вдома виключно російською, з 37% до 13% між 2012 і 2022 роками. Крім того, до вторгнення приблизно половина українців часто дивилися російські фільми або слухали російську музику. Результати підкреслюють важливість мовної освіти та популяризації для протидії гібридним загрозам та збереження мовного розмаїття в Україні. Це дослідження сприяє розумінню мовного компонента у відповіді України на гібридні загрози та дає зрозуміти політикам і освітянам щодо сприяння стійкості мови та національної ідентичності. Це дослідження проливає світло на динаміку розвитку мови та підкреслює важливість мовної складової у протидії гібридним загрозам в Україні. Він дає цінну інформацію про мовне ставлення та поведінку українського населення та підкреслює роль мовної освіти та просування мови у збереженні національної ідентичності та стійкості перед обличчям гібридної війни.