ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБРАЗУ БОГА У ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

Abstract

У статті здійснено детальний аналіз трансформації образу Бога у творчості українських письменників початку XXI століття, що відображає глибокі культурні, соціальні та історичні зміни в українському суспільстві. В умовах глобалізації та постмодернізму релігійні концепти стають предметом активного переосмислення, що призводить до еволюції образу Бога в літературі. Традиційні уявлення про божественне поступаються місцем новим, часто суперечливим трактуванням, що відображають індивідуальні та колективні переживання українського народу. Дослідження показує, що образ Бога у творчості Юрія Андруховича, Ліни Костенко та Оксани Забужко постає як складна, динамічна конструкція, яка реагує на зміни в соціальному середовищі. Автори використовують образ Бога не тільки як символ релігійності, але і як відображення особистісних ідентичностей, моральних дилем та екзистенційних пошуків. Наприклад, у романах Андруховича «Перверзія» та «Дванадцять обручів» Бог постає як об’єкт філософських роздумів, що відображає кризу духовності та пошук нових сенсів у постмодерному світі. Ліна Костенко у «Записках українського самашедшого» зображає образ Бога як символ надії в умовах безнадійності, а Оксана Забужко у «Музеї покинутих секретів» використовує його для висвітлення теми історичної пам’яті та справедливості. Таким чином, трансформація образу Бога в українській літературі початку XXI століття свідчить про глибокі зміни в культурному та духовному житті суспільства, які потребують подальшого вивчення та осмислення. Образ Бога більше не є статичним ідеалом, а стає живим, адаптивним символом, що відображає пошуки нової духовності в умовах швидко змінюваного світу. Ця тенденція до переосмислення божественного свідчить про прагнення письменників не лише зрозуміти сучасність, а й знайти нові шляхи для духовного розвитку суспільства в цілому