ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ СКОРОЧЕНЬ У ФОРМІ АКРОНІМІВ І АБРЕВІАТУР

Abstract

У сучасних умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій, глобалізації та постійного зростання обсягів міжнародної комунікації дослідження мовних скорочень, зокрема акронімів і абревіатур, набуває особливої актуальності в різних сферах людської діяльності. У статті розглянуто теоретичні засади та практичні аспекти перекладу скорочених одиниць мови в різних комунікативних контекстах, зокрема в галузях інформаційних технологій, медицини, освіти, юриспруденції та міжнародної політики. Метою дослідження є комплексний аналіз сучасних методів перекладу мовних скорочень і виявлення труднощів, пов’язаних із культурними, соціальними й контекстуальними відмінностями, які виникають у процесі міжмовної передачі інформації. Особливу увагу в роботі приділено впливу акронімів на сприйняття змісту тексту цільовою аудиторією, а також важливості збереження оригінального соціокультурного підтексту в перекладі таких мовних одиниць. Показано, що скорочення часто несуть не лише інформаційне навантаження, але й специфічне символічне значення, що потребує від перекладача глибокого розуміння не лише мовної системи, але й культурного контексту джерела. Проаналізовано типові помилки перекладу скорочень і акронімів та їх можливий вплив на точність, зрозумілість і адекватність кінцевого тексту. Актуальність роботи зумовлена недостатнім ступенем опрацювання цієї проблематики в українському перекладознавстві, попри очевидну потребу в удосконаленні професійної комунікації на тлі цифровізації, глобалізації та інтернаціоналізації суспільства. У статті запропоновано низку стратегій і підходів, які сприяють збереженню змістової точності, комунікативної ефективності й стилістичної відповідності в перекладі скорочень у професійному середовищі. Наведено конкретні приклади успішного й неуспішного перекладу скорочень у реальних текстах різних сфер діяльності. Отримані результати можуть бути використані в теоретичних дослідженнях із перекладознавства, у практичній ді