Please use this identifier to cite or link to this item: https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/16942
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorПавло Костенко-
dc.contributor.authorМикита Альонкин-
dc.contributor.authorВалерій Слободянюк-
dc.contributor.authorМихайло Ровецький-
dc.contributor.authorІван Ровецький-
dc.date.accessioned2025-11-30T15:02:46Z-
dc.date.available2025-11-30T15:02:46Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.urihttps://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/16942-
dc.description.abstractВступ. На даний час актуальною є проблема забезпечення стійкості інформаційновимірювальних систем під час приймання та обробки сигналів в умовах мультиплікативних випадкових спотворень (шумів). На практиці шуми зустрічаються під час поширення сигналу по каналах зв’язку, відбиття від складних об’єктів, в умовах дії засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Оцінки параметрів імпульсного сигналу мають незадовільну точність коли відсутня інформація про імовірність розподілу такого шуму. Тому у статті запропоновано непараметричний метод оцінки доплерівського фактору відбитого сигналу в умовах відсутності апріорної інформації про закон розподілу густини ймовірності мультиплікативної завади та вивчено властивості непараметричних оцінок затримки сигналу. Матеріали та методи. Якість оцінки доплерівської частоти досліджено шляхом статистичного моделювання PSK-сигналу та алгоритму мінімізації цільової функції (МЦФ). Доплерівську частоту сигналу (ДЧС) оцінено методом МЦФ за допомогою SG-статистики спостереження. Порівняльний аналіз оцінок ДЧС виконано запропонованим непараметричним методом та методом максимальної правдоподібності для різних параметрів перешкод. Результати. У роботі показано, що цільові функції, отримані для мультиплікативної інтерференції з гаусівським і логістичним розподілами, мають чіткі екстремуми, що виключає можливість неоднозначної оцінки ДЧС. Гістограми розподілу оцінок ДЧС запропонованим методом показують, що, незалежно від розглянутих закономірностей розподілу густини ймовірності мультиплікативних завад, оцінки зосереджені в околі фактичного значення ДЧС. Розподіл оцінок за методом максимальної правдоподібності не має чіткого екстремуму в досліджуваному інтервалі частот. Результати моделювання показали, що в умовах спотворення сигналу мультиплікативними перешкодами, похибка оцінки ДЧС, яка отримана шляхом максимізації взаємної кореляційної функції спостереження та очікуваного сигналу, значно більша, ніж при використанні цільової функції на основі SG-статистики. Висновки. Визначені параметри SG-статистики дають можливість отримати якісну оцінку доплерівської частоти сигналу, не залежну від закону розподілу густини ймовірності мультиплікативних завад, що свідчить про ефективність запропонованого методуen_US
dc.language.isouaen_US
dc.publisherЛьвівський національний університет імені Івана Франкаen_US
dc.subjectBPSK-сигнал; мультиплікативна завади; SG-статистика; цільова функція; точність; оцінкаen_US
dc.titleМЕТОД ОЦІНКИ ДОПЛЕРІВСЬКОГО ФАКТОРУ ШИРОКОСМУГОВОГО СИГНАЛУ В УМОВАХ ДІЇ МУЛЬТИПЛІКАТИВНОЇ ЗАВАДИ З НЕВІДОМИМ РОЗПОДІЛОМ ЙМОВІРНОСТІen_US
dc.typeArticleen_US
Appears in Collections:2025

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
МЕТОД_ОЦІНКИ_ДОПЛЕРІВСЬКОГО_ФАКТОРУ_2025.pdf603.36 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.