РЕІНТЕГРАЦІЯ ДІТЕЙ: КОНЦЕПЦІЯ І СУТНІСТЬ

Abstract

Мета дослідження. Метою статті є висвітлення проблеми соціального сирітства в Україні як основного напряму реформування державної соціальної політики, спрямованої на захист прав та інтересів дитини. Методологія дослідження. Дослідження ґрунтується на комплексі наукових принципів, форм і способів осмислення реінтеграції дітей у біологічні сім’ї. Результати. У статті проаналізовано процес реінтеграції, який відбувається на трьох соціальних рівнях: чуттєво-емоційному; емоційно-соціальному; соціально-інституційному. Соціальна компетентність виявляється в здатності до співпраці, умінні розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях, комунікативних навичках та навичках взаєморозуміння, активній участі в житті громади тощо (принципи реінтеграції дітей у біологічні сім’ї). Наукова новизна. Виявлено, що основними завданнями щодо реінтеграційної роботи є забезпечення прав дітей, створення сприятливого соціально-виховного середовища, ефективних умов для реалізації дитиною всього потенціалу, який надасть їй можливість без перешкод обрати правильний шлях у самостійному житті. Встановлено, що першочерговими завданнями при здійсненні реінтеграції є відновлення та зміцнення стосунків вихованців інтернатних закладів із батьками, родичами. Практичне значення. Реформування системи інституційного догляду та виховання ді- тей передбачає також реінтеграцію їх у біологічні сім’ї. Проте, незважаючи на важливість якісно організованого процесу реінтеграції дітей у сім’ю, сьогодні в Україні дуже мало досліджень та практичних рекомендацій із цього питання. Матеріали дослідження будуть корисними для підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери, а також у роботі соціальних працівників, психологів. Результати дослідження сприятимуть забезпеченню та закріпленню контактів між дитиною й родиною; підготовці вихованця інтернатного закладу до виходу в нове середовище, що передбачає завчасність, плановість, урахування індивідуальних особливостей дитини, міжвідомче партнерство та мультидисциплінарний підхід до ведення конкретного випадку.