Типологія електронних ресурсів вивчення української мови в час війни

Abstract

У статті розглянуто питання статусу української мови в час війни, важливості розуміння української мови як маркера національної ідентичності українців. Зосереджено увагу на вивченні української мови та удосконаленні культури мовлення в системі неформальної та інформальної освіти за допомогою різноманітних відкритих електронних ресурсів. Проаналізовано низку найпопулярніших електронних ресурсів у вивченні української мови та удосконаленні культури мовлення, зроблено спробу структуризації цих ресурсів. На основі аналізу найуживаніших онлайн-ресурсів у вивченні мови виокремлено такі групи: мовні курси на освітніх онлайн-платформах, тематичні авторські ютюб-канали, авторські проєкти в соціальних мережах, тематичні телеграм-канали та мобільні застосунки цього спрямування. Коротко надано описові характеристики кожного типу та наведено відповідні приклади з посиланнями на типовий інтернет-контент. Окреслено переваги й перспективи застосування зазначених електронних ресурсів для всіх охочих вивчити українську мову чи вдосконалити навички культури мовлення. Проаналізувавши зазначені освітні та авторські проєкти у вивченні мови, автори зробили висновок, що використання теоретичного матеріалу, практичних завдань, рекомендацій, аудіоматеріалів, участь у вебінарах та розмовних мовних клубах зазначених електронних ресурсів сприяє легкому засвоєнню матеріалу та підвищує інтерес і мотивацію до вивчення рідної мови, сприяє вдосконаленню культури мовлення та більшому розумінню важливості популяризації рідної мови. Електронні ресурси характеризуються зручністю використання й легкістю доступу, займають чільне місце у вивчені мови та удосконаленні культури мовлення. Використання відкритих електронних ресурсів забезпечує доступність, наочність, індивідуалізацію та активність.