Методологія адаптивно-ціннісного управління проєктами розвитку медичних закладів у госпітальних округах

Abstract

На основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення та вирішено важливу науково-прикладну проблему підвищення ефективності управління проєктами розвитку медичних закладів у госпітальних округах (РМЗГО) через розробку підходів, моделей, методів та інструментів, що складають методологію адаптивно-ціннісного управління цими проєктами. Наукова новизна дисертації полягає у створенні методології адаптивно-ціннісного управління, а саме моделей, методів та засобів управління проєктами РМЗГО, що базуються на комбінуванні гнучкості проєктного управління із врахуванням мінливого проєктного середовища, орієнтації на створення цінностей для зацікавлених сторін та ефективному розподілі ресурсів із врахуванням наявних ризиків, що зумовлює якісне обґрунтування пріоритетних проєктів РМЗГО. Розроблено адаптивно-ціннісний підхід до управління проєктами РМЗГО, який базується на обґрунтованих принципах та управлінських процесах, та диференціально-символьний підхід до управління проєктами ФРГО, який базується на використанні диференціальних рівнянь та символьних обчислень для моделювання і аналізу складних динамічних систем, що забезпечують гнучкість та адаптацію до мінливого проєктного середовища, орієнтацію на створення цінностей для зацікавлених сторін та ефективному розподілі ресурсів із врахуванням наявних ризиків. Запропоновано концептуальну модель адаптивно-ціннісного управління портфелями проєктів створення госпітальних округів та модель оптимізації портфеля проєктів розвитку госпітальних округів, які передбачають виконання управлінських процесів, що забезпечують узгодження архітектури портфелів проєктів розвитку госпітальних округів, а також конфігурації проєктів із динамічним проєктним середовищем, що дає можливість отримати продукти проєктів із максимальною цінністю для стейкхолдерів. Розроблено адаптивно-ціннісний метод ініціації проєктів створення та розвитку медичних закладів на території госпітальних округів, який базується на використанні обчислювального інтелекту, що забезпечує визначення пріоритетних проєктів завдяки адаптації їх продукту до вимог стейкхолдерів та мінливого проєктного середовища, а також створення максимальної цінності від реалізації зазначених проєктів. Створена нейромережева модель прямого зв’язку для прогнозування тривалості стаціонарного лікування пацієнтів, яка враховує приховані взаємозв’язки між складовими проєктного середовища та має оптимізовану архітектуру, що забезпечує підвищення точності прийняття управлінського рішення. Розроблено диференціально-символьні моделі планування медичних проєктів, оцінення їх ризиків та синергетичного управління їх портфелем, які передбачають використання диференціальних рівнянь для опису динаміки складових проєктів та їх проєктного середовища, а також використання символьних виразів для представлення окремих показників, що дозволяє оцінювати ризики, стан використання ресурсів, а також синергетичні ефекти, що виникають під час взаємодії медичних проєктів. Удосконалено метод адаптації архітектури портфеля розвитку госпітальних округів до мінливого проєктного середовища, який на відміну від існуючих базується на використанні адаптивно-ціннісного підходу, методах машинного навчання, багатокритеріального аналізу та генетичного алгоритму та метод прогнозування розповсюдження епідеміологічних загроз з урахуванням просторово-часової динаміки, який на відміну від існуючих передбачає використання телеграфного рівняння для моделювання хвилеподібного поширення епідемій, що забезпечує підвищення ефективності та результативності реалізації проєктів у мінливому проєктному середовищі. Удосконалено структурну модель системи планування медичних проєктів на основі обчислювального інтелекту, яка на відміну від існуючих базується на використанні обчислювального інтелекту, а також передбачає використання бази даних та бази знань, які забезпечують автоматизоване виконання управлінських процесів стосовно обґрунтування змісту проєктів та розробки індивідуальних планів лікування пацієнтів. На основі обґрунтованих моделей та методів розроблено науково-методичні засади планування проєктів РМЗГО, які на відміну від існуючих, передбачають поєднання процесів управління суперечностями та конфліктами інтересів між зацікавлених сторін, а також кількісної оцінки цінності, що забезпечує збалансований розвиток медичних закладів, підвищуючи загальну стійкість та ефективність системи охорони здоров’я. Обґрунтовані методики, алгоритми та системи підтримки прийняття управлінських рішень для планування та оцінення ризиків проєктів медичної підтримки населення громад, прогнозування розповсюдження епідеміологічних загроз та синергетичного управління портфелем медичних проєктів, які базуються на диференціально-символьному підході, моделях та методах управління проєктами РМЗГО, що забезпечують підвищення точності та пришвидшення процесу прийняття управлінських рішень у мінливому проєктному середовищі. Розроблені інструментальні засоби розв’язання управлінських завдань щодо визначення пріоритетних проєктів створення та розвитку медичних закладів регіону, формування та синергетичного управління портфелів проєктів розвитку госпітальних округів, прогнозування складових медичних проєктів, планування та оцінення ризиків проєктів медичної підтримки населення громад, прогнозування розповсюдження епідеміологічних загроз дозволили експериментально підтвердити ефективність застосування розробленої методології адаптивно-ціннісного управління проєктами РМЗГО. На підставі розроблених адаптивно-ціннісного підходу та концептуальній моделі управління портфелями проєктів створення госпітальних округів виконано оцінку існуючого стану створення госпітальних округів. Використання розробленої системи підтримки прийняття рішень, яка забезпечує виконання процесів оцінення тривалості проєктів лікування цукрового діабету у дітей, дало можливість встановити залежності зміни тривалості лікування цукрового діабету у дітей, що змінюється у межах 8…37 днів. Встановлено, що за використання розробленого інструментарію проєктні менеджери мають можливість отримати інформацію, що забезпечує визначення пріоритетних проєктів для отримання вигоди окремими стейкхолдерами, а також на основі цієї інформації приймати управлінські рішення щодо доцільності пошуку і залучення додаткових джерел фінансування. Це лежить в основі підвищення ефективності використання наявних ресурсів, а отримані рекомендації допомагають проєктним менеджерам ефективно управляти проєктами, забезпечуючи максимальну вигоду для стейкхолдерів регіону за оптимальних витрат ресурсів. Виконані дослідження впливу складових проєктного середовища на оптимізацію портфеля проєктів розвитку госпітальних округів із використанням запропонованої системи підтримки прийняття рішень дали можливість встановити залежності, які наочно відображають взаємозв’язки між ключовими показниками (бюджет, вартість портфеля, кількість проєктів) та оптимальним інтегрованим показником цінності портфелів проєктів розвитку госпітальних округів. У результаті проведених досліджень встановлено, що запропонований метод диференціально-символьного планування проєктів медичної підтримки населення громад демонструє значну здатність до адаптації із показником адаптивності А(6)=63, має високий рівень точності Р=0,04, що свідчить про близькість бажаних результатів до реальних. На підставі отриманих кількісних значень коефіцієнта гнучкості F=0.6 та рівня інтеграції S=2.4 встановлено, що запропонований метод включає ефективні інструменти для досягнення оптимальних результатів та є точним під час управління проєктами медичної підтримки населення громад. У результаті проведених досліджень встановлено, що запропонована система підтримки прийняття рішень для синергетичного управління портфелем медичних проєктів дає можливість кількісно визначити синергетичні ефекти. Встановлено, що середня похибка результатів тестування система підтримки прийняття рішень не перевищує 5%, що підтверджує адекватність та точність чисельних рішень виконаних із її використанням, що є прийнятним для використання проєктними менеджерами у практичних цілях. Результати проведених досліджень знайшли застосування в рекомендаціях щодо адаптивно-ціннісного управління проєктами РМЗГО у практичну діяльність Львівського, Тернопільського та Івано-Франківського госпітальних округів, що підтверджується актами впровадження у практичну діяльність КНП ЛОР «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня», КНП ЛОР «Клінічний центр дитячої медицини», ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб», КНП «Добросинсько-Магерівський центр первинної медико-санітарної допомоги», КНП «Рава-Руська лікарня», КНП ЯМР «Яворівська центральна районна лікарня», КНП «ІФОДКЛ ІФ ОР», Департаменту охорони здоров’я Тернопільської ОВА та Військового шпиталю в/ч 3309. Встановлено, що запропоновані рекомендації сприяють покращенню якості управлінських рішень та підвищенню цінності від реалізації проєктів РМЗГО на 12…36 %. На основі проведених досліджень здобувачем розроблено методичні рекомендації, комп’ютерні моделі та системи підтримки прийняття управлінських рішень, які впроваджено в навчальний процес Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Львівського національного університету природокористування та Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького для проведення викладачами лекційних та лабораторних занять.