РАННЯ ДІАГНОСТИКА СУБКЛІНІЧНОЇ ДІАБЕТИЧНОЇ КАРДІАЛЬНОЇ НЕЙРОПАТІЇ У ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Abstract

Діабетичний дистрес у внутрішньо-переміщених осіб (ВПО) збільшує ризик кардіальної автономної нейропатії (КАН). Мета роботи: провести аналіз особливостей короткочасної варіабельності серцевого ритму (ВСР) у ВПО, хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. Обстежено 16 здорових осіб (1-ша група, контроль), пацієнтів з ЦД 2-го типу і субклінічною КАН (м. Львів, 2-га, n = 16) і ВПО, хворі на ЦД 2-го типу із субклінічною КАН (3-я, n = 16). Субклінічну КАН діагностували згідно результатів тестів кардіоваскулярних рефлексів, опитувальника “Композитна оцінка вегетативних симптомів 31” (COMPASS 31) і короткочасної ВСР (тривалістю 5 хв). Встановлено, що у пацієнтів із ЦД 2-го типу та субклінічною КАН спостерігається значуще підвищення частоти серцевих скорочень (ЧСС); достовірне зниження середньої тривалості інтервалів R-R (mRR); % послідовних NN інтервалів, різниця між якими перевищує 50 мс (pNN50%); високочастотного компонента кардіоритму (HF) і нормованої одиниці спектру високочастотного компонента (HFnorm). У ВПО із ЦД 2-го типу та субклінічною КАН спостерігається подальше значуще збільшення ЧСС; зниження mRR; квадратного кореня із середніх квадратів різниць величин послідовних пар інтервалів NN (RMSSD); pNN50%; низькочастотного компонента кардіоритму (LF); HF; %HF в загальному спектрі ВСР, а також зростання нормованої одиниці спектру LF; % дуже низькочастотного компонента кардіоритму. Отже, у ВПО із ЦД 2-го типу та субклінічною КАН зафіксовано зниження загальної потужності ВСР, а також помітне домінування симпатичного компонента. Це свідчить про активізацію адаптаційних реакцій організму у відповідь на стресові ситуації. Використання короткочасного аналізу ВСР може бути як економічно вигідним, так і науково обґрунтованим підходом для ранньої діагностики субклінічної КАН у пацієнтів із ЦД 2-го типу, зокрема ВПО.