Значення філософії і методології науки в контексті формування академічної доброчесності здобувачів вищої освіти

Abstract

У статті досліджується роль філософії і методології науки у формуванні академічної доброчесності здобувачів вищої освіти, зокрема майбутніх науковців. Академічна доброчесність розглядається не лише як набір формальних правил, а як глибоко усвідомлена етична норма, що є необхідною умовою легітимності та якості наукового пізнання. Наголошено, що хоча плагіат є загальновизнаним порушенням, більш приховані форми – такі як методо логічна фальсифікація – становлять серйозні труднощі для виявлення та запобігання. У дослідженні підкреслюється важливість філософської та методологічної компетентності, яка дозволяє здобувачам вищої освіти критично оцінювати наукові підходи та уникати маніпулятивних або псевдонаукових практик. Стверджується, що формування морально відповідального дослідника потребує не лише технічної компетентності, а й епістемологічної свідомості, етичної рефлексії та здатності розрізняти об’єктивне знання від суб’єктивних упереджень. Особливу увагу приділено етапу підготовки докторів філософії, коли формується наукова ідентичність та світогляд дослідника. Інтеграція філософії науки в освітні програми пропонується як стратегічний інструмент для розвитку методологічної дисципліни, критичного мислення та етичної відповідальності. Через вивчення онтологічних, гносеологічних та аксіологічних засад науки здобувачі спонукаються сприймати академічну доброчесність не як зовнішню вимогу, а як особисту та професійну цінність. У підсумку обґрунтовано необхідність комплексного підходу до академічної етики, де філософія і методологія науки виступають не лише запобіжниками наукових порушень, а й каталізаторами розвитку гідної, орієнтованої на істину дослідницької культури. У майбутніх дослідженнях ми вважаємо перспективним вивчення міждисциплінарних підходів, що сприятимуть інтеграції академічної доброчесності в наукову культуру здобувачів вищої освіти.