ПУБЛІЧНО-УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНОЮ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРАГНЕНЬ

Abstract

Установлено, що конституційне закріплення інтеграційних прагнень України заклало основний базис її сучасної європейської інтеграції. З’ясовано, що реалізація таких інтеграційних прагнень по-різному оцінювалась із боку держав-членів ЄС. При цьому на шляху вступу до ЄС найбільшу закордонну підтримку Україна отримала внаслідок початку повномасштабної агресії рф. Акцентовано, що найменше нашу державу в реалізації євроінтеграційних прагнень підтримували Нідерланди, Данія й Німеччина. Проте у 2025 році в деяких країн усе ж таки загальнодержавна риторика щодо вступу України до ЄС змінилась у позитивний бік. Визнано, що статус кандидата в члени ЄС забезпечив отримання Україною Дорожньої карти й Опитувальника щодо встановлення її відповідності критеріям членства. Згідно з цією картою передбачена реалізація заходів у низці кластерів: 1) засадничі розділи розширення; 2) внутрішній ринок; 3) конкуренція та інтенсивне зростання; 4) зелений порядок денний і стале сполучення; 5) ресурси, сільське господарство та згуртованість; 6) міжнародні відносини. З’ясовано, що Європейська Комісія почала моніторинг прогресу адаптації Україною її законодавства до норм ЄС, зокрема за розділами acquis communautaire. Акцентовано, що вони стануть основою для майбутніх переговорів України з європейськими інституціями на предмет її вступу до ЄС. Перший детальний аналітичний звіт Єврокомісії з означеного напрямку представив оцінку стану гармонізації українського законодавства з європейським у 32 із 33 розділів acquis (винятком стала глава «Правосуддя та фундаментальні права»). За результатами оцінювання Єврокомісії, середній показник України склав 2,16 бала (із 5 можливих). Це відповідає «рівню деяка відповідність» і місцями «рівню помірна відповідність» розділам acquis. На цій підставі систематизовано цілий масив публічно-управлінських заходів щодо реалізації євроінтеграційних прагнень України залежно від кластера.