Зміна соціально-ціннісних орієнтирів і формування національної свідомості українських вояків у роки першої світової війни

Abstract

Стаття присвячена дослідженню трансформації світогляду, психологічного стану та національ ної свідомості українських вояків у роки Першої світової війни. Масова мобілізація селян до армій Російської та Австро-Угорської імперій спричинила різку зміну їхнього звичного життєвого укладу, що стало каталізатором глибоких ціннісних, поведінкових і ментальних зрушень. На основі аналізу широкого комплексу джерел – фронтових листів, щоденників, спогадів, епістолярної спадщини вете ранів – простежено поступову еволюцію настроїв солдатів: від піднесеного патріотичного ентузіазму й віри у швидку перемогу до наростаючої втоми, дезорієнтації, розчарування та формування стійких антивоєнних і пацифістських настроїв. Особливу увагу приділено механізмам формування нової соціально-ціннісної парадигми україн ських вояків. У статті обґрунтовується, що війна, вивівши селян із традиційного середовища, спри чинила руйнування локальних і конфесійних форм ідентичності та створила умови для становлення модерного національного самоусвідомлення. Контакти з представниками інших етносів, перебування у полінаціональних військових з’єднаннях, а також зустрічі українців по обидва боки фронту стали сильним імпульсом до усвідомлення власної культурної спільності й етнічної окремішності. Автори доводять, що саме фронтовий досвід прискорив перехід від регіональної самоідентифікації до розу міння себе як частини українського народу. В статті зроблено висновок, що Перша світова війна стала ключовим чинником психологічного, соціального та національного перелому, який суттєво вплинув на формування модерної української нації. Запропонований аналіз відкриває перспективи подальших досліджень порівняльного досвіду українців у двох імперіях, вивчення фронтових наративів та ролі гуманітарних інституцій у трансфор мації цінностей вояків.