Гуманітарне реагування між народних організацій в Україні в умовах війни

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз гуманітарного реагування міжнародних організацій в Україні в умовах повномасштабної війни. Розкрито еволюцію гуманітарної діяльності від локалізованої підтримки населення, постраждалого від конфлікту на сході України після 2014 року, до масштабної багатосекторальної системи допомоги у 2022–2026 роках. Окреслено правове підґрунтя гуманітарної діяльності, зокрема роль Закону України «Про гуманітарну допомогу» та змін до нього щодо врегулювання діяльності гуманітарних організацій в умовах воєнного стану. Проаналізовано інституційну архітектуру гуманітарного реагування, зосереджено увагу на координаційній ролі Організації Об’єднаних Націй та функціонуванні кластерної системи. Висвітлено діяльність спеціалізованих агенцій ООН у сферах продовольчої безпеки, охорони здоров’я, захисту прав людини, психосоціальної підтримки, відновлення житла та підтримки внутрішньо переміщених осіб. Окрему увагу приділено програмам грошової допомоги, освітнім ініціативам та заходам із раннього відновлення громад. Досліджено внесок міжнародних неурядових організацій у забезпечення правозахисної та медіаційної діяльності, а також підтримку вразливих груп населення. Визначено основні виклики гуманітарного реагування, зокрема скорочення фінансування, труднощі доступу до окупованих територій, ризики дублювання допомоги та залежність від міжнародних донорських ресурсів. Обґрунтовано, що гуманітарне реагування міжнародних організацій є важливим чинником соціальної стабілізації, збереження людської гідності та формування стійкості громад в умовах війни, а також створює передумови для інтеграції гуманітарної підтримки у довгострокову політику відновлення України.