Специфіка та стратегії перекладу юридичної термінології в міжнародно-правових текстах (на матеріалі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС).

Abstract

У статті досліджено специфіку та основні стратегії перекладу юридичної термінології в міжнародно-правових текстах на матеріалі Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі міжнародно-правової комунікації та необхідністю забезпечення точного й адекватного перекладу правничих документів у процесі європейської інтеграції України. У студії розглянуто особливості функціонування юридичної термінології в офіційно-діловому стилі та проаналізовано труднощі, що виникають під час її перекладу, зумовлені відмінностями мовних систем і правових традицій, а також специфікою правових реалій різних країн. На основі аналізу фрагментів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС визначено найбільш поширені перекладацькі стратегії та трансформації, зокрема лексичне калькування, описовий переклад, конкретизацію, узагальнення, транслітерацію, а також граматичні трансформації, такі як додавання, опущення та транспозиція. Окрему увагу приділено ролі контексту та функціональному призначенню термінів. Результати дослідження засвідчують, що застосування перекладацьких трансформацій є важливим інструментом забезпечення точності та адекватності відтворення юридичної термінології в міжнародно-правових документах.