Please use this identifier to cite or link to this item: https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19568
Title: Використання інформаціиних технологій в кризовій комунікації ДСНС
Other Titles: The use of information technologies in crisis communication by the state emergency service of Ukraine
Authors: Конівіцька, Тетяна
Бабій, Ірина
Вербицька, Лідія
Keywords: Державна служба України з надзвичаиних ситуаціи
кризова комунікація
інформаціині технології
цифрове оповіщення
соціальні мережі
мобільні сповіщення
штучнии інтелект
цивільнии захист
Issue Date: 1-Nov-2026
Publisher: АКАДЕМІЧНІ ВІЗІІ Випуск 61/2026
Citation: 1. Бондаренко Т. Превентивна функціиність соцмережевих дописів про безпеку громадян та надзвичаині ситуації. Образ. 2024. № 1(44). С. 33-44. DOI: https://doi.org/10.21272/Obraz.2024.1(44)-33-44 2. Даниліна О. Стратегії і тактики комунікації в кризових ситуаціях. Інтегровані комунікації. 2025. № 1(19). С. 35-41. DOI: https://doi.org/10.28925/2524-2652.2025.14 3. Державна служба України з надзвичаиних ситуаціи запустила інформаціиніи чат-бот у WhatsApp. Міністерство внутрішніх справ, 11.03.2022. URL: https://indcz.dsns.gov.ua/news/derzavna-sluzba-ukrayini-z-nadzvicainix-situacii-zapustila- informaciinii-cat-bot-u-whatsapp 4. Деякі питання функціонування загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичаиних ситуаціи: Постанова Кабінету Міністрів України; Положення від 29.03.2024 № 355. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/355-2024-%D0%BF#Text 5. Дзяна Г. О., Дзянии Р. Б. Управління комунікаціями в умовах криз. Дніпровськии науковии часопис публічного управління, психології, права. 2022. № 2. С. 13-21. DOI: https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.2.2 6. ДСНС запустила нову систему інформування про надзвичаині ситуації: сповіщення приходять навіть за мінімального зв’язку. Міністерство внутрішніх справ, 08.09.2022. URL: https://mvs.gov.ua/news/dsns-zapustila-novu-sistemu-informuvannya- pro-nadzvicaini-situaciyi-spovishhennya-prixodyat-navit-za-minimalnogo-zvyazku 7. Каніщев С. Застосування штучного інтелекту в управлінні кризовими комунікаціями: перспективи та виклики. Наукові записки інституту журналістики. 2025. № 87(2). С. 45-60. DOI: https://doi.org/10.17721/2522-1272.2025.87.4 8. Овсяник В. М. Кризові комунікації в умовах надзвичаиних ситуаціи. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія: Державне управління. 2018. № 2. С. 105-111. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/vnaddy_2018_2_17 9. Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичаиних ситуаціи та організації зв’язку у сфері цивільного захисту: Постанова Кабінету Міністрів України; Положення від 27.09.2017 № 733. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF#Text 10. Роз’яснення ДСНС щодо сигналів оповіщення (інформування) населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичаиних ситуаціи. Державна служба України з надзвичаиних ситуаціи, опубліковано 23 серпня 2022 року о 13:00. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/roziasnennia-dsns-shchodo-syhnaliv-opovishchennia- informuvannia-naselennia-pro-zahrozu-vynyknennia-abo-vynyknennia-nadzvychainykh- sytuatsii 11. У застосунку «Повітряна тривога» з’явилась карта приблизного руху повітряних цілеи. Міністерство оборони України, 17 жовтня 2026. URL: https://mod.gov.ua/news/u- zastosunku-povitryana-trivoga-z-yavilas-karta-pribliznogo-ruhu-povitryanih-czilej 12. Torpan S., Hansson S., Orru K., Rhinard M., Savadori L., Jukarainen P., Nævestad T., Meyer S.F., Schieffelers A., Lovasz G. European emergency managers on social media: institutional arrangements and guidelines. International Journal of Emergency Services. 2024. Vol. 13 No. 1. Pp. 5-16. DOI: https://doi.org/10.1108/IJES-08-2022-0041 13. Stolero N., Sahar E., Leire L., Jan V. Matthieu B., Bruria A. Using Social Media in Disaster Management: The Perceptions of Emergency Responders Versus the Public. Risk, Hazards, & Crisis in Public Policy. 2024. Vol. 15. Pp. 128-161. DOI: https://doi.org/10.1002/rhc3.12301 14. Kaufhold M.-A., Rupp N., Reuter C., Habdank M. Mitigating information overload in social media during conflicts and crises: design and evaluation of a cross-platform alerting Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License e-ISSN: 2786-586X АКАДЕМІЧНІ ВІЗІІ Випуск 61/2026 system. Behaviour & Information Technology (BIT). 2019. DOI: https://doi.org/10.1080/0144929X.2019.1620334 15. Mowbray F., Mills F., Symons C., Amlot R., James Rubin G. A systematic review of the use of mobile alerting to inform the public about emergencies and the factors that influence the public response. Journal of Contingencies and Crisis Management. 2024. Vol. 32. Pp. 12499. DOI: https://doi.org/10.1111/1468-5973.12499 16. Wukich C. More monitoring, less coordination: Twitter and Facebook use between emergency management agencies. Journal of Homeland Security and Emergency Management. 2020. Vol. 17(3). Pp. 20200007. DOI: https://doi.org/10.1515/jhsem-2020-0007
Abstract: У статті досліджено особливості використання інформаціиних технологіи у кризовіи комунікації ДСНС. Актуальність теми зумовлена необхідністю оперативного и достовірного інформування населення про надзвичаині ситуації, особливо за умов воєнних загроз, пошкодження інфраструктури та можливих перебоїв у роботі каналів зв’язку. У роботі розглянуто наукові праці, присвячені теоретичним і практичним аспектам кризової комунікації, цифровому інформуванню та застосуванню штучного інтелекту. Проаналізовано можливості офіціиних вебресурсів ДСНС, соціальних мереж, мобільних сповіщень, чат-ботів і автоматизованих систем централізованого оповіщення. Додаткову увагу приділено нормативному регулюванню інформування населення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року № 733 та від 29 березня 2024 року № 355. Розглянуто значення дублювання повідомлень через різні канали зв’язку, що дозволяє зменшити залежність інформування від доступності окремих цифрових платформ. Установлено, що ефективність кризової комунікації визначається швидкістю передавання інформації, достовірністю повідомлень, узгодженістю діи відповідальних установ та зрозумілістю інструкціи для населення. На прикладах використання сигналу «Увага всім», мобільних сповіщень і цифрових карт повітряних загроз розкрито значення доступності інформації та необхідність пояснення функціональних обмежень окремих сервісів. Обґрунтовано важливість урахування потреб людеи із порушеннями слуху и забезпечення альтернативних способів отримання повідомлень. Також визначено перспективи застосування штучного інтелекту для опрацювання звернень, підготовки інформаціиних матеріалів і перекладу інструкціи. Зроблено висновок, що вдосконалення кризової комунікації ДСНС передбачає поєднання надіиних цифрових засобів, доступного мовного оформлення повідомлень і різних каналів оповіщення. Перспективи подальших досліджень пов’язано з вивченням мовних засобів кризових повідомлень, критеріїв їхньої зрозумілості та способів оцінювання ефективності цифрового інформування.
URI: https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19568
Appears in Collections:2026

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Бабій_Академічні+візії_1.pdf212.24 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.