ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАХОРОНЕННЯ СОЛЕБІТУМНОГО КОМПАУНДУ РІВНЕНСЬКОЇ АЕС

Abstract

Розглянуті властивості солебітумного компаунду, утвореного на Рівненській АЕС в 1986–2002 роках внаслідок кондиці- ювання рідких радіоактивних відходів в об’ємі ≈150 м3. Бітумінування понад удвічі зменшує об’єм кінцевого продукту пере- робки порівняно з поширеним методом цементування і забезпечує гомогенний розподіл і високий вміст солей (50% і більше) у солебітумному компаунді. Поєднання органічної речовини та нітрату натрія, який є окисником і основним неорганічним компонентом рідких РАВ, під час розгляду варіантів захоронення бітумних компаундів викликає стурбованість потенційності виникнення пожежонебезпеки. Наведені результати експериментальних досліджень пожежонебезпечності солебітумного ком- паунду з використанням нерадіоактивних солей, які імітують хімічний склад рідких радіоактивних відходів АЕС, та бітуму класу БГ. Досліджено та обґрунтовано, що наявність значної кількості солей у складі солебітумного компаунду призводить порівнянт з чистим бітумом до зниження температур спалаху та займання. Розглянуті умови зберігання бітумного компаунду у сховищах Рівненської АЕС у контейнерах типу ЗП 551.040 ємністю 200 л. Заповнення контейнерів неоднорідне – контейнери з заповненням до 50% об’єму становлять 80% від загальної кілько- сті, ступінь наповнення компаунду солями становить 45 ± 5%. Радіологічна безпека відходів внаслідок розпаду ізотопа 137Сs може бути досягнута лише через 500 років. Зазначена можливість втрати герметичності упаковки або ж руйнування захисного залізобетонного контейнера, спричиненого високим внутрішнім тиском, що виникає під час горіння солебітумного компаунду в контейнері. Джерелом можливого нагрівання зовнішньо розташованих контейнерів до температури спалаху солебітумного компаунду може стати лісова низова пожежа. З метою унеможливлювання прямої дії джерела тепла на солебітумний компаунд запропоновано розміщувати захисні залізобетонні контейнери в центрі сховища.