Дії підрозділів ДСНС України в умовах воєнного стану

Abstract

Повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну та запровадження воєнного стану внесли свої корективи у всі сфери суспільного життя. Перед Державною службою України з надзвичайних ситуацій також постали нові виклики, які потребували оперативного реагування, модифікації, нових алгоритмів дій та логістичних рішень для ефективної діяльності в нових надскладних умовах. Посібник об’єднує дев’ять розділів, у яких узагальнено та систематизовано відомості про роботу різних підрозділів ДСНС України у воєнний час. Перший розділ «Дії пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України» містить інформацію про особливості гасіння пожеж в населених пунктах, природних екосистемах, нафтобазах, складах паливно-мастильних матеріалів, складах вибухових речовин і боєприпасів, об’єктах енергетики, що потрапляють у зону постійних обстрілів, які завдають руйнування не лише зазначеним об’єктам, а й системам пожежогасіння, протипожежного водопостачання, електропостачання, знищення запасу піноутворювача та пожежної техніки. Окремо розглянуто питання безпеки особового складу пожежно-рятувальних підрозділів, які виконують завдання з ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, які загрожують життю, здоров'ю людей і завдають матеріальних збитків на територіях ведення бойових дій. Акцентовано, що ефективність гасіння пожеж потребує узгодження рятувальних заходів із підрозділами Збройних сил України, правоохоронними органами та місцевими органами виконавчої влади, аби мінімізувати втрати серед особового складу. У другому розділі «Дії піротехнічних підрозділів ДСНС України в умовах воєнного стану» розглянуто питання якісної підготовки фахівців піротехнічних підрозділів, їх укомплектованості, оснащення та створення нових піротехнічних формувань, потреба у яких різко зросла в умовах активних бойових дій. Проаналізовано алгоритм дій при оперативному розмінуванні, проведенні нетехнічного обстеження території (далі - НТО), у тому числі за допомогою безпілотного літального апарату, а також організацію та порядок проведення технічного обстеження ймовірно чи підтверджено небезпечної території, що передбачає два способи, які різняться напрямком руху піротехніків (саперів). Відтак розглянуто транспортування та знищення вибухонебезпечних предметів (далі - ВНП) різних категорій, а також дії відділення підводного розмінування та кінологічного розрахунку при проведенні обстеження території/акваторії на наявність ВНП. У третьому розділі «Дії підрозділів радіаційно-хімічного захисту ДСНС України» висвітлено організацію оперативних дій в районах постійних обстрілів, де стався витік небезпечних хімічних речовин (в тому числі нафтопродуктів), що передбачає такі першочергові заходи, як: розвідку, зонування місця аварії, евакуацію потерпілих; локалізацію аварії та ліквідацію наслідків. Не менш важливим є ідентифікація небезпечних хімічних та бойових отруйних речовин з огляду на системні порушення норм міжнародного гуманітарного права російськими окупаційними військами. Процес ідентифікації таких речовин здійснюється за допомогою сучасних приладів розвідки та контролю. Четвертий розділ «Матеріально-технічне забезпечення та логістика» посібника присвячений організаційному аспекту діяльності ДСНС України під час війни, адже саме матеріально-технічне забезпечення підрозділів та правильні логістичні рішення є основою успіху під час під час виконання завдань за призначенням в умовах воєнного стану. Зокрема, читач може ознайомитися з організацією продовольчого забезпечення, забезпечення протипожежною, інженерною технікою, особливостями її переоснащення та технічного обслуговування в умовах воєнного стану, адже підрозділи ДСНС отримали безпрецедентну кількість аварійно-рятувальної техніки від країн-партнерів. У розділі також оприлюднено досвід організації гуманітарної допомоги й управління ланцюгом постачання такої допомоги на території України. Із уведенням воєнного стану єдину державну систему цивільного захисту було приведено у режим функціонування в умовах особливого періоду. Саме у п’ятому розділі посібника «Організація заходів цивільного захисту» можна ознайомитися з особливостями організації оповіщення територіальних органів та підрозділів ДСНС України, інформування аселення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, загрозу ракетно-бомбового удару а також про способи та методи захисту від них на прикладі окремих областей та міст. Цінним є й напрацьований досвід евакуації цивільного населення з районів ведення бойових дій у безпечні райони, організація транзитних пунктів евакуації та супроводу евакуаційних колон гуманітарними коридорами. Не менш важливим під час воєнної агресії є психологічний супровід постраждалих, які зазнали «вітальної/екзистенційної» загрози. Отож у шостому розділі «Практичні рекомендації для фахівців психологічної служби ДСНС України щодо організації та надання екстреної психологічної допомоги постраждалому населенню в умовах воєнного стану» узагальнено напрацювання психологів ДСНС України за рік повномасштабної війни. Зокрема, проаналізовано психологічні реакції, стани, поведінки у постраждалих. Автори акцентують, що окремої уваги та підходів потребують постраждалі діти, реакції яких на надзвичайні ситуації, у тому числі втрату близької людини, відмінні від дорослих і залежать від вікових характеристик. У сьомому розділі «Організація зв'язку та функціювання спецлінії 101» на прикладі областей та м. Києва оприлюднено досвід забезпечення сталого функціонування радіозв’язку в ГУ ДСНС України, чого вдалось досягти завдяки використанню захищених цифрових радіомереж. Восьмий розділ висвітлює діяльність ЗВО з особливими умовами навчання під час війни, а саме: Національного університету цивільного захисту, Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Черкаського інституту пожежної безпеки імені героїв Чорнобиля, Інституту державного управління та наукових досліджень у сфері цивільного захисту. З початку воєнного вторгнення основними завданнями для адміністрації таких закладів освіти було забезпечення захисту здобувачів вищої освіти, науково-педагогічного персоналу, створення безпечного освітнього середовища, а також готовність особового складу до дій за призначенням, підвищення оперативної готовності автотранспорту, медико-санітарної частини, постійної готовності аварійно-рятувальної техніки, забезпечення надійної роботи засобів зв'язку та інформаційно-телекомунікаційних систем. Крім того, НПП та курсанти надавали системну допомогу цивільному населенню, а саме: психологічну допомогу внутрішньо переміщеним особам, здійснювали інформування населення про основи домедичної підготовки і тактичної медицини, чергували в пунктах незламності, розвантажували гуманітарну допомогу та ін. У часі війни активізувалось й міжнародне співробітництво, що уможливило ґрунтовне вивчення механізмів функціонування та побудови систем цивільного захисту Європейського Союзу, що є актуальним для України, яка обрала курс на європейську інтеграцію. Досвід Німеччини, Франції, Великої Британії, Австрії та інших країн ЄС, які створили потужні системи цивільного захисту, що забезпечили захист населення і територій цих держав від надзвичайних ситуацій різного характеру, узагальнено в дев’ятому розділі посібника «Міжнародне співробітництво для України. Матеріали, викладені у посібнику, опираються на нормативно-правову базу ДСНС України та МВС України; доповнюють відомості таблиці, які систематизують й класифікують інформацію, рисунки, схеми, списки скорочень та глосарії, які містять дефініції основних термінів